FT: США погрожують зупинити постачання зброї Україні через удари по НПЗ РФ

Команда президента США Дональда Трампа могла вдатися до жорсткого тиску на Україну та європейських партнерів, аби домогтися припинення ударів по російських нафтопереробних заводах. Йдеться не лише про дипломатичні заклики, а й про можливу загрозу обмежити критично важливу підтримку Києва, зокрема постачання американського озброєння та обмін розвідувальною інформацією.

За даними Financial Times, американські посадовці 10 і 11 жовтня телефонували представникам української влади та європейських столиць. Під час розмов вони намагалися переконати партнерів вплинути на Київ і домогтися припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі.

США могли пригрозити зупиненням військової допомоги

Як стверджують співрозмовники видання, під загрозою опинився механізм, завдяки якому Україна продовжує отримувати американську зброю за кошти європейських країн. Ідеться про програму PURL, у межах якої союзники закуповують для Збройних сил України озброєння американського виробництва, необхідне для протистояння російській агресії.

Американські представники нібито заявляли, що Сполучені Штати можуть призупинити участь у цій схемі. Окремо Києву могли пригрозити припиненням або скороченням обміну розвідувальними даними. Для України така перспектива є особливо чутливою, адже інформація від американських партнерів допомагає виявляти підготовку російських атак, відстежувати переміщення військ і планувати операції на великій відстані.

Один із європейських посадовців, який отримав подібний дзвінок, описав ситуацію як масштабну кампанію тиску. За його словами, представники адміністрації Трампа телефонували не лише до Києва, а й до урядів різних європейських країн, намагаючись заручитися їхньою підтримкою.

Серед українських представників, із якими могли контактувати американські посадовці, називають заступника керівника Офісу президента Павла Палісу. Водночас у Білому домі не підтвердили факт таких дзвінків і не надали детальних пояснень щодо можливих вимог Вашингтона.

Офіційного рішення про припинення військової допомоги Україні наразі не оголошували. Повідомлення про можливі погрози ґрунтуються на свідченнях посадовців, знайомих із перебігом переговорів. Тому їхні наслідки та реальні наміри американської адміністрації поки що залишаються предметом оцінок.

Чому удари по російських НПЗ стали причиною суперечки

Україна регулярно атакує об’єкти російської нафтової промисловості, використовуючи безпілотники. До переліку цілей потрапляють нафтопереробні заводи, нафтобази, термінали та інші об’єкти, пов’язані з виробництвом і транспортуванням пального. Київ пояснює такі операції прагненням послабити військову машину росії, адже нафтова галузь забезпечує значну частину доходів російського бюджету та постачає паливо для армії.

Удари по НПЗ можуть впливати на обсяги переробки нафти, експорт нафтопродуктів і забезпечення російських військ пальним. Крім того, пошкодження інфраструктури змушує кремль витрачати значні кошти на ремонт і посилення протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів.

Водночас у Вашингтоні, судячи з оприлюдненої інформації, побоюються, що атаки на російські НПЗ можуть призвести до зростання цін на нафту та бензин на світових ринках. Для американської адміністрації це особливо важливо з огляду на внутрішньополітичні обіцянки щодо зниження вартості енергоносіїв для громадян.

Ще одним фактором може бути прагнення Трампа продемонструвати готовність домовлятися з Москвою про обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі. Однак така позиція створює складну ситуацію для України, яка наголошує, що російські війська продовжують атакувати українські міста, електростанції, теплоелектроцентралі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

Що відомо про «енергетичне перемир’я»

11 жовтня Дональд Трамп несподівано заявив про нібито досягнення домовленості щодо «енергетичного перемир’я» між Україною та росією. За його словами, сторони мали утриматися від атак на енергетичні об’єкти, щоб зменшити ризик масштабних перебоїв із електро- та теплопостачанням у зимовий період.

Проте українська сторона заявила, що не укладала з росією жодних домовленостей про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Президент Володимир Зеленський наголосив, що Київ не отримував підтвердження існування окремої угоди, про яку заявив американський лідер.

Ситуацію додатково загострила російська атака по теплоелектроцентралі №5 у Харкові, про яку український президент повідомив після заяви Трампа. Цей удар став черговим свідченням того, що росія продовжує використовувати енергетичні об’єкти як частину воєнної стратегії та не демонструє готовності послідовно дотримуватися заявлених обмежень.

Для Києва можливе «енергетичне перемир’я» має сенс лише за умови взаємності та чітких гарантій виконання. Україна неодноразово заявляла, що не може добровільно відмовлятися від ударів по законних військових цілях, якщо росія водночас продовжує знищувати українську енергосистему та використовувати нафтогазові доходи для фінансування війни.

Потенційне скорочення обміну розвідданими або обмеження програми PURL стало б серйозним викликом для української оборони. Водночас європейські держави можуть спробувати компенсувати частину ризиків, нарощуючи власне виробництво озброєнь, закупівлі для України та фінансування спільних оборонних проєктів.

Наразі немає підтверджень, що США вже ухвалили рішення про припинення постачання зброї Україні. Однак сама можливість використання військової допомоги як інструменту тиску свідчить про складність переговорів між Вашингтоном і Києвом. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть сторони погодити спільний підхід до ударів по енергетичних об’єктах, не створюючи односторонніх обмежень для України.