У Києві готують понтонні переправи та тунель під Дніпром — міністр

У Києві готують резервні варіанти сполучення між правим і лівим берегами Дніпра на випадок пошкодження або тимчасового закриття основних мостів. Найшвидшим рішенням мають стати насипні дамби та понтонні переправи, будівництво яких планують розпочати найближчим часом. Паралельно держава вивчає можливість реалізації значно масштабнішого інфраструктурного проєкту — тунелю під Дніпром.

Про це повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник. За його словами, підготовчі заходи вже тривають, а з наступного тижня очікується перехід до активної фази робіт. До реалізації плану залучать центральні органи влади, Агентство відновлення, військових і столичну адміністрацію.

Понтонні переправи мають стати резервом для Києва

Основна мета проєкту — забезпечити безперервне або максимально стабільне сполучення між двома берегами столиці у разі надзвичайної ситуації. Йдеться про сценарій, за якого один або кілька мостів через Дніпро можуть бути пошкоджені, закриті для руху чи потребуватимуть тривалого ремонту.

За попередніми оцінками, спорудження насипних дамб і понтонних конструкцій може тривати до трьох місяців. Такі переправи повинні забезпечити щонайменше половину пропускної здатності наявних мостів. Остаточні параметри залежатимуть від особливостей обраних ділянок, інженерних умов, безпекової ситуації та можливості підключити необхідну дорожню інфраструктуру.

Міністр наголосив, що йдеться не лише про встановлення понтонів на воді. Повноцінна резервна переправа потребує під’їзних шляхів, насипів, укріплення берегів, організації регулювання руху та облаштування інженерних систем. Саме тому до робіт планують залучити значну кількість техніки й фахівців різних профілів.

Щодня Дніпро в межах Києва перетинають близько 600 тисяч автомобілів. Такий обсяг транспортного потоку створює серйозне навантаження на будь-який альтернативний маршрут. Тому завданням влади є не просто створити тимчасовий проїзд, а максимально зберегти транспортну доступність столиці, зокрема для спецтранспорту, громадських перевезень, логістики та служб, які забезпечують життєдіяльність міста.

Локації для майбутніх понтонних переправ уже визначають. Частину підготовчих рішень опрацьовують із урахуванням безпеки, технічних можливостей і потреб прилеглих районів. Водночас конкретні характеристики об’єктів можуть змінюватися залежно від висновків інженерних обстежень та оперативної ситуації.

Захист мостів залишається головним пріоритетом

Попри підготовку резервних маршрутів, у міністерстві підкреслюють: ключовим завданням залишається недопущення руйнування мостів через Дніпро. Для цього держава спільно з військовими працює над посиленням захисту важливих транспортних об’єктів і залучає максимальну кількість доступної техніки.

Стратегія передбачає кілька послідовних напрямів. Перший — захист мостів від повітряних атак. Другий — підвищення їхньої стійкості та готовності до можливих пошкоджень. Третій — швидке відновлення у разі влучань або аварій. Четвертий — створення альтернативної мостової інфраструктури, яка дасть змогу зменшити залежність міста від обмеженої кількості переправ.

Питання резервного сполучення набуло особливої актуальності після атак на київські мости. 1 та 2 жовтня російські війська, за наявною інформацією, цілеспрямовано атакували Південний міст реактивними безпілотниками. Упродовж півтори доби в об’єкт влучали щонайменше п’ять разів.

Під час одного з ударів 1 жовтня безпілотник вибухнув біля опори мосту в момент руху потяга метрополітену. Після атак рух Південним мостом повністю зупинили як для автомобілів, так і для метро. Це продемонструвало, наскільки швидко пошкодження одного транспортного об’єкта може вплинути на пересування сотень тисяч мешканців столиці.

Наступного дня в Києві запровадили нові правила руху мостами через Дніпро. Зокрема, на Північному мосту суттєво обмежили переміщення з правого берега на лівий під час повітряних тривог. Вранці 3 жовтня російський реактивний безпілотник також атакував Північний міст.

Тунель під Дніпром може стати довгостроковим рішенням

Понтонні переправи розглядають як швидкий і відносно оперативний спосіб забезпечити резервний рух. Однак у перспективі Україна вивчає можливість будівництва тунелю під Дніпром. Такий об’єкт міг би забезпечити стабільне сполучення між частинами Києва незалежно від стану надводних мостів.

Водночас підземне будівництво є надзвичайно складним і дорогим проєктом. Орієнтовна вартість такого рішення може становити десятки мільярдів гривень. Для його реалізації необхідні детальні геологічні дослідження, розрахунки гідрологічних ризиків, проєктування вентиляції, систем безпеки, евакуації та захисту від підтоплення.

Фінансування тунелю під Дніпром, імовірно, потребуватиме участі міжнародних партнерів. Саме тому наразі цей варіант перебуває на етапі опрацювання і не може швидко замінити мости або понтонні конструкції. У короткостроковій перспективі пріоритетом залишаються рішення, які можна реалізувати за місяці, а не за роки.

Серед інших варіантів також розглядають швидкоспоруджувані бетонні конструкції. Вони можуть бути міцнішими та довговічнішими за тимчасові понтонні системи, але потребують більше часу на проєктування, виробництво й монтаж. Остаточний набір рішень залежатиме від ресурсів, безпекової ситуації та можливостей залучення партнерської допомоги.

Роботи зі створення резервних переправ планують проводити не лише в Києві. Аналогічні заходи можуть реалізовуватися в інших регіонах України та на різних водних артеріях. Такий підхід має посилити стійкість транспортної мережі країни, забезпечити альтернативні маршрути для цивільного населення й критично важливих служб та зменшити наслідки можливих атак на ключові мости.

Таким чином, столиця одночасно готує кілька рівнів захисту транспортного сполучення: від оборони наявних мостів до будівництва тимчасових понтонних переправ і планування великого підземного переходу. Реалізація цих заходів має забезпечити Києву додаткову мобільність і стійкість у разі пошкодження основної мостової інфраструктури.