Тримати тварин на прив'язі без вигулу заборонять: що ще зміниться в Україні й коли

15 січня Верховна Рада ухвалила за основу законопроект, який має впровадити в Україні європейські гуманні цінності та сучасні стандарти поводження з тваринами. Ініціатива пропонує комплекс змін — від заборони тривалого утримання на прив'язі без регулярного вигулу до посилення відповідальності за жорстоке поводження, стандартизації роботи притулків і впровадження систем ідентифікації. У цій статті ми розбираємо, що саме пропонується, коли очікувати змін і які наслідки це матиме для власників, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Коротко про основні положення законопроекту

Документ передбачає низку нових норм і поправок у чинному законодавстві. Зокрема, введення чітких критеріїв розумного утримання: вимоги до розмірів вольєрів, режиму прогулянок і доступу до води й корму. Одна з ключових новацій — заборона на постійне утримання тварин на прив'язі без забезпечення регулярного вигулу та соціалізації. Законопроект також передбачає обов'язкове чіпування домашніх тварин, реєстрацію власників у єдиному реєстрі, а також встановлення мінімальних стандартів для притулків і відповідальність за їх недотримання.

Ще один важливий блок — механізми контролю і санкції. Пропонуються значно вищі штрафи за жорстоке поводження з тваринами, криміналізація умисного вбивства у тяжких випадках, а також адміністративні заходи щодо власників та установ, які порушують норми. Частина положень узгоджується з європейськими директивами та рекомендаціями з добробуту тварин.

Терміни впровадження та етапи розгляду

Прийняття за основу 15 січня дає старт процедурі парламентарних слухань і доопрацюванню документа перед другим читанням. Типовий шлях включає підготовку правок у профільних комітетах, громадські консультації та голосування у другому читанні. У залежності від ступеня підтримки та складності правок, остаточне ухвалення може зайняти від кількох місяців до року.

Після підпису і оприлюднення закону планується окремий перехідний період для впровадження технічних норм: створення реєстру, проведення інформаційних кампаній, навчання інспекторів та оновлення нормативної бази. Для деяких норм (наприклад, чіпування та обладнання притулків) можуть встановити відстрочку на 6–12 місяців, щоб у власників і місцевих бюджетів був час на підготовку.

Практичні наслідки для власників і громад

Для власників домашніх тварин нові правила означатимуть більше відповідальності, але й захисту: регулярні прогулянки, обов'язкове чіпування та своєчасна реєстрація допоможуть швидше повернути загубленого улюбленця та уникнути непорозумінь із законом. Водночас заборона постійного утримання на прив'язі без вигулу може вимагати від деяких власників змінити спосіб утримання або облаштувати якісний вольєр.

Для міських і сільських рад це означає необхідність розробити місцеві правила вигулу, облаштувати місця для вигулу собак і збільшити підтримку притулків. Очікується посилення ролі громадських організацій, які займалися захистом тварин: вони відчують більшу відповідальність у супроводі реформ і контролі їх реалізації, а також можуть отримати державне фінансування на розвиток притулків і програми стерилізації.

Загалом, впровадження норм наблизить українське законодавство до європейських стандартів, зменшить випадки жорстокого поводження та покращить умови життя чотирилапих. Водночас успіх реформи залежатиме від якісної комунікації, фінансування та ефективної роботи інспекційних органів.