Сибіга пояснив, чому скандал із Південною Кореєю досі не вщухає

Ситуація між Україною та Південною Кореєю, яка виникла після передачі Сеулу двох військовополонених із КНДР, залишається предметом дипломатичних дискусій. Водночас у Києві не вважають, що між державами сформувалася довготривала криза. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга пояснив, що основною причиною непорозуміння стало різне бачення сторонами того, на якому етапі інформація про полонених мала залишатися конфіденційною.

За словами очільника українського зовнішньополітичного відомства, Київ знав про рішення Південної Кореї тимчасово відкликати свого посла з України. Водночас українська сторона також ініціювала дипломатичний контакт і запрошувала південнокорейського представника на розмову. Такий крок, як зазначив міністр, свідчить про готовність України обговорювати ситуацію та шукати спільне розуміння обставин.

Сибіга наголосив, що Україна не розглядає цей епізод як невирішений конфлікт. На його переконання, усі необхідні дії з українського боку були виконані, а подальше загострення пов’язане переважно з різним трактуванням дипломатичних домовленостей і послідовності публічних заяв.

Через що виникла суперечка між Києвом і Сеулом

Передумовою для дипломатичного загострення стала історія з двома військовослужбовцями Північної Кореї, які потрапили в полон до українських військових у Курській області в січні 2025 року. Після цього Україна передала їх Південній Кореї. Київ пояснив рішення тим, що Сеул визнає цих людей своїми громадянами відповідно до Конституції країни.

Українська сторона також наголосила на дотриманні міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій. Передача полонених була представлена як жест доброї волі й крок, спрямований на врахування правового статусу цих осіб. Для Києва важливо було забезпечити подальше ставлення до них у державі, яка вважає громадянами всіх корейців незалежно від фактичного контролю над територією Корейського півострова.

Однак у Сеулі заявили, що розраховували на конфіденційність інформації про передачу військовополонених. Південнокорейська сторона вважала, що повідомлення про цей факт не мало з’являтися публічно без попередніх консультацій. В українському ж Офісі президента зазначили, що чіткої домовленості про нерозголошення не існувало.

Таким чином, суперечка виникла не через сам факт передачі полонених, а через порядок комунікації навколо цієї події. Для однієї сторони принциповим було збереження дипломатичної тиші до завершення відповідних процедур, тоді як інша сторона не вбачала юридичних чи політичних підстав приховувати інформацію після ухвалення рішення.

Додаткової уваги ситуації надало те, що про передачу двох військових КНДР стало відомо під час виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН 23 вересня. Після цієї заяви тема набула міжнародного розголосу, а між Києвом і Сеулом почалися консультації щодо обставин оприлюднення інформації.

Що заявив Андрій Сибіга

Андрій Сибіга заявив, що Україна вважає ситуацію вичерпаною. Міністр підкреслив: Київ виконав свої зобов’язання, а рішення щодо військовополонених ухвалювалося з урахуванням міжнародного права та положень південнокорейської Конституції.

«Україна дотримується Женевських конвенцій. Україна поважає Конституцію Південної Кореї, згідно з якою ці громадяни вважаються громадянами Південної Кореї. Тому ми прийняли таке рішення», — пояснив глава українського МЗС.

За його словами, українська дипломатія не зацікавлена в подальшому розвитку конфлікту. Київ готовий до діалогу із Сеулом і не розглядає відкликання посла як ознаку незворотного погіршення двосторонніх відносин. Міністр також дав зрозуміти, що сторони мають можливість подолати непорозуміння через прямі консультації.

Україна та Південна Корея мають спільні інтереси у сфері безпеки, економіки, технологій і відновлення. Для Києва важливо зберігати підтримку держав Східної Азії на тлі російської агресії та поглиблення військової взаємодії між росією і Північною Кореєю. Для Сеула, своєю чергою, важливо отримувати повну та своєчасну інформацію про військові процеси, пов’язані з КНДР.

Чи вплине дипломатичний конфлікт на майбутні відносини

Відкликання посла є помітним дипломатичним сигналом, однак саме по собі воно не означає розриву відносин або припинення співпраці. Південна Корея заявила про намір продовжити консультації для врегулювання питань, які залишилися невирішеними. Це свідчить про збереження каналів для переговорів.

Для обох країн нинішній епізод може стати уроком щодо узгодження публічних заяв, обміну чутливою інформацією та правил конфіденційності. У міжнародній дипломатії значення має не лише зміст рішення, а й момент його оприлюднення, форма комунікації та попередження партнерів про важливі кроки.

Сибіга переконаний, що окрема суперечка не повинна перекреслити перспективи українсько-південнокорейського партнерства. Він назвав майбутнє відносин двох держав перспективним і взаємовигідним, наголосивши на важливості дипломатії.

«Нас поєднує дуже перспективне, взаємовигідне майбутнє. Я вважаю, що обов’язково дипломатія переможе у наших відносинах, і ця історія залишиться позаду», — підсумував міністр.

Отже, причиною скандалу між Україною та Південною Кореєю стало не рішення передати двох військовополонених, а різне розуміння домовленостей щодо конфіденційності. Київ наполягає, що діяв відповідно до міжнародного права та виконав свої зобов’язання. Сеул очікував стриманішої комунікації, через що й відкликав посла для консультацій. Попри це, сторони зберігають можливість повернутися до конструктивного діалогу та не допустити, щоб дипломатичне непорозуміння переросло у тривалу кризу.