Свята минули, ціни пішли вгору: що відбувається з продуктами в Україні

Після святкового сезону багато українців помітили: на полицях магазинів і на ринках змінилася ціна на базові товари. У цій статті розглянемо, які саме категорії продуктів підскочили в ціні, що стало дешевшим, які фактори впливають на ситуацію і які кроки можуть вжити уряд, виробники та споживачі. Аналіз базується на поточних даних початку 2026 року та спостереженнях ринкових трендів.

Що подорожчало і що пішло у зниження

Найчіткіше підвищення торкнулося овочі та теплична продукція. Після зими зростання попиту на свіжі овочі, одночасно зі скороченням пропозиції відкритого ґрунту, спричинило підвищення оптових і роздрібних цін. Особливо відчутне подорожчання картоплі, цибулі, моркви у регіонах, де постраждали посіви через погодні аномалії. У категорії теплична продукція здорожчали помідори та огірки — витрати на опалення та логістику вплинули на собівартість.

Разом з тим деякі позиції стали доступнішими. Сезонні фрукти імпортного походження, які були у великій пропозиції до свят, частково впали в ціні через надлишок на складах та конкуренцію з боку операторів, що знижували маржі, щоб звільнити місце для нових партій. Також у сегменті перероблених продуктів (консервація, заморожені товари) відмічалося дещо стабільніше цінове середовище завдяки довшим каналам постачання та контрактам із постачальниками.

Основні причини цінових змін

На динаміку вплинули кілька взаємопов'язаних факторів. По-перше, логістика та енергоносії: підвищення витрат на опалення теплиць і транспортування підвищує виробничі витрати, що відбивається на кінцевих цінах. По-друге, погодні умови і сезонність: весняні перепади температур та затяжні опади призводять до зниження врожайності в полях і збільшують залежність ринку від дорожчої тепличної продукції.

По-третє, макроекономічні чинники — інфляція і курс національної валюти — роблять імпортні компоненти дорожчими, а також змінюють купівельну спроможність населення. По-четверте, зовнішній попит і експорт: якщо частина врожаю йде на експорт через вигідніші ціни за кордоном, це зменшує внутрішню пропозицію та штовхає ціни вгору. І нарешті, ринкові структури: концентрація торгівлі у великих мережах дає можливість коригувати маржі залежно від сезону і конкуренції.

Реакція влади, виробників і поради для споживачів

Уряд реагує комбінацією короткострокових і довгострокових заходів: моніторинг цін і постачань, тимчасові обмеження на експорт окремих видів продукції у періоди дефіциту, підтримка локальних виробників субсидіями або компенсаціями витрат на енергоносії. Така політика може пом'якшити шалення ціни у пікові періоди, але має бути збалансованою, щоб не порушити зовнішньоекономічні зв'язки та не створити дефіцит.

Виробники, у свою чергу, інвестують у модернізацію теплиць, енергоефективні технології та більш точне планування посівів, щоб знизити собівартість. Логістичні компанії намагаються оптимізувати ланцюги поставок, зменшувати втрати під час транспортування і впроваджувати цифровий облік залишків.

Споживачам можна порадити кілька простих стратегій: купувати сезонні продукти, переходити на оптові закупівлі або кооперативи, стежити за акціями супермаркетів і локальними ринками. Планування меню й менше споживання швидкопсувних імпортних товарів допоможе знизити витрати сімейного бюджету. Також варто звертати увагу на якість і терміни зберігання, аби уникати зайвих втрат.

Зміни на ринку харчових товарів після свят — очікуване явище, яке відображає поєднання сезонних, економічних і політичних чинників. Ситуація залишається динамічною: від того, наскільки швидко виробники і влада адаптуються, буде залежати, наскільки стійкими будуть ціни і доступність базових продукти для українців у найближчі місяці.