Стефанчук: Новий Цивільний кодекс має відповідати європейським підходам

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що підготовка нового Цивільного кодексу України має передбачати не лише розроблення окремих нових норм, а й системне узгодження документа з іншими кодексами та європейськими правовими підходами. Йдеться про створення цілісного законодавчого механізму, який відповідатиме сучасним суспільним потребам, забезпечуватиме правову визначеність і сприятиме подальшому зближенню України з європейським правовим простором.

За словами спікера парламенту, оновлення цивільного законодавства не може обмежуватися механічною заміною застарілих положень. Новий Цивільний кодекс має враховувати зміни, що відбулися в економіці, суспільних відносинах і цифровому середовищі. Водночас кожна нова норма повинна бути узгоджена з уже чинними правилами, аби уникнути суперечностей, подвійного тлумачення та прогалин у правовому регулюванні.

Цивільний кодекс є одним із ключових законодавчих актів держави. Він визначає базові правила щодо майнових і немайнових прав, договірних відносин, власності, спадкування, діяльності юридичних осіб та відповідальності учасників цивільного обороту. Саме тому його оновлення має відбуватися комплексно, із залученням фахівців, представників правничої спільноти, бізнесу та громадянського суспільства.

Європейські підходи до оновлення цивільного законодавства

Орієнтація на європейські підходи означає передусім посилення принципів верховенства права, добросовісності, пропорційності та належного захисту прав людини. Сучасне цивільне право має забезпечувати рівновагу між свободою договору та необхідністю захисту слабшої сторони, гарантувати передбачуваність правовідносин і створювати зрозумілі умови для реалізації законних інтересів громадян та організацій.

Важливим елементом такого підходу є чіткість законодавчих формулювань. Норми нового кодексу повинні бути зрозумілими для суддів, адвокатів, нотаріусів, підприємців і громадян. Водночас вони мають бути достатньо гнучкими, щоб застосовуватися до нових видів правовідносин, які виникають унаслідок розвитку технологій, електронної комерції, цифрових активів і дистанційної взаємодії.

Європейська правова традиція також передбачає узгодженість між різними галузями законодавства. Цивільні норми не повинні існувати ізольовано від господарського, сімейного, земельного, трудового, процесуального та іншого законодавства. Якщо положення різних кодексів регулюють подібні питання по-різному, це може ускладнювати правозастосування та створювати додаткові ризики для учасників цивільного обороту.

Узгодження нового кодексу з іншими законами

Окрему увагу під час підготовки нового Цивільного кодексу необхідно приділити термінології. Однакові поняття в різних нормативних актах мають використовуватися послідовно, а правові категорії повинні мати чітке та логічне визначення. Це допоможе зменшити кількість спорів, які виникають через різне розуміння законодавчих норм, і зробить судову практику більш передбачуваною.

Не менш важливо визначити співвідношення цивільного законодавства із правилами, що регулюють підприємницьку діяльність. Бізнес потребує стабільних і зрозумілих правил щодо укладення та виконання договорів, захисту права власності, відповідальності за порушення зобов’язань і врегулювання спорів. Водночас держава має гарантувати належний захист споживачів та інших учасників правовідносин, які можуть мати слабші переговорні позиції.

Системне оновлення законодавства також має враховувати практичні наслідки нових положень. Важливо оцінити, як вони працюватимуть у судах, нотаріальній практиці, діяльності органів державної влади та повсякденних відносинах громадян. Якісна кодифікація повинна не лише врегулювати спірні питання, а й спростити застосування права, прибрати дублювання норм та усунути застарілі положення.

Значення реформи для громадян і держави

Новий Цивільний кодекс може стати основою для оновлення всієї системи приватного права України. Його положення мають забезпечити надійні гарантії права власності, ефективний захист особистих немайнових прав, справедливе регулювання договірних відносин і належні механізми компенсації завданої шкоди. Для громадян це означає більшу зрозумілість правил, а для бізнесу — стабільніше та прогнозованіше правове середовище.

Особливого значення реформа набуває в умовах масштабних суспільних і економічних змін. Українське законодавство має бути готовим регулювати відносини, пов’язані з відновленням майна, захистом прав постраждалих, переміщенням активів, використанням електронних документів і розвитком нових форм господарської взаємодії. Водночас правові рішення повинні відповідати конституційним гарантіям і загальним принципам справедливості.

Підхід, на якому наголосив Руслан Стефанчук, передбачає розгляд нового Цивільного кодексу як частини масштабної правової модернізації. Його ефективність залежатиме не тільки від змісту окремих статей, а й від того, наскільки послідовно документ буде інтегрований у національну систему законодавства. Узгодженість кодексів, відповідність європейським стандартам і практична придатність норм мають стати ключовими орієнтирами під час подальшої роботи.

Оновлене цивільне законодавство повинно поєднати сталі правові принципи з потребами сучасної України. Саме такий баланс дасть змогу сформувати прозорі правила для громадян, держави та бізнесу, підвищити рівень правової визначеності й забезпечити ефективніший захист цивільних прав. Гармонізація нового кодексу з іншими актами та європейськими підходами є необхідною умовою повноцінної реформи приватного права.