Скільки коштував Кремлю удар по енергетиці України 3 лютого: шокувальні цифри ГУР

Того вечора українці знову побачили, як відпрацьована система протиповітряної оборони змінює хід подій: атака, котра мала вивести з ладу енергетику країни, зіткнулася з міцним опором. Водночас з'явилися деталі про те, скільки саме ресурсів витратив агресор на цей «удар» — і цифри, оприлюднені Головним управлінням розвідки, справді шокують. кремль мусив вкласти значні кошти в операцію, яка майже не дала бажаного результату через роботу наших захисників.

Скільки коштував Кремлю удар по енергетиці України 3 лютого: шокувальні цифри ГУР

За офіційними оцінками ГУР, масштаб операції включав десятки крилатих ракет, сотні ударних безпілотників та військово-транспортну логістику. 3 лютого стало днем, коли агресор витратив мільйони й мільярди на те, щоб спровокувати енергетичну кризу, проте результат виявився іншим: більшість ударів була відбита, пошкодження інфраструктури локалізовано, а цивільні втрати — мінімізовані. Більшість коштів російських платників податків буквально згоріла в українському небі завдяки роботі ППО.

Оцінка витрат: що саме включає сума, названа розвідкою

ГУР наводить розбивку витрат по складових: собівартість ракет і боєприпасів, супутні логістичні операції, витрати на обслуговування техніки, паливно-мастильні матеріали та оплату персоналу, задіяного в операції. За оцінками розвідки, загальна сума, витрачена на підготовку й проведення удару, сягала значних розмірів. Частину цих коштів становили дорогі крилаті ракети та високоточні компоненти, інша — масовані хвилі безпілотників, які хоч і дешевші одинично, але у великій кількості дають значну суму у підсумку. У повідомленнях ГУР підкреслюється, що, незважаючи на обсяги витрат, фактичний ефект на енергосистему був порівняно обмеженим.

Економічний тиск, який росія намагалася створити, мав на меті не лише фізичне знищення об'єктів, але й демонстрацію здатності вдарити по інфраструктурі. Проте коли витрати йдуть на вітер, це також уражає економічні інтереси тієї сторони, яка фінансує війну. кремль змушений був списати значні суми, що в умовах санкцій і економічних труднощів має довгострокові наслідки для його можливостей вести подібні операції.

Наслідки удару та стратегічні висновки

По-перше, подія 3 лютого ще раз продемонструвала, наскільки важлива інвестиція в якісну ППО та мобільність енергетичних мереж. Завдяки цьому багато об'єктів уникли руйнувань, а відновлення пошкоджених елементів не вимагало десятків мільярдів. По-друге, широковідомі цифри від ГУР мають не лише економічний, але й пропагандистський ефект: коли стає зрозуміло, що російських платників податків кошти витрачені марно, це підриває внутрішню підтримку агресії та показує неефективність продуманих ударів щодо української критичної інфраструктури.

Для України ключовим завданням лишається захист населення та критичних об'єктів, удосконалення систем відеоспостереження і попередження, а також прискорення модернізації електромереж на предмет розосередження генерації і підвищення стійкості. Водночас міжнародні партнери отримують додаткові аргументи для посилення санкцій і підтримки оборонних потреб Києва: докази того, що великі суми, інвестовані в подібні атаки, не завжди дають політичний чи військовий результат.

Підсумовуючи, можна сказати, що удар по енергетиці України 3 лютого став серйозною перевіркою готовності систем оборони та оперативності реагування. ГУР показало, що економічна ціна для агресора була значною, і частина цих витрат була фактично втрачена через ефективну роботу українських захисників. Це важливий сигнал: інвестиції в оборону виправдовують себе не лише у стратегічному, а й у фінансовому вимірі, змушуючи противника платити за кожну спробу послабити нашу країну.