Мінфін не погодився з ЄС щодо додаткових коштів для України у 2026 році

Україна у 2026 році може зіткнутися з додатковим розривом у фінансуванні оборонних потреб, попри заяви представників Європейського Союзу про відсутність критичного дефіциту в українському бюджеті. Міністр фінансів України Сергій Марченко наголосив, що питання забезпечення армії та загального фінансування держави не можна розглядати як один напрям. За його словами, бюджетні ресурси можуть бути забезпечені за погодженим планом, однак це не скасовує масштабної потреби Міністерства оборони в додаткових коштах.

Дискусія загострилася після зустрічі представників України та Європейської комісії, яка відбулася 1 жовтня. Після переговорів у ЄС заявили, що наразі Україна не потребує додаткового міжнародного фінансування у 2026 році. Таку оцінку озвучила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо. Водночас українська сторона пояснює, що європейські партнери могли мати на увазі передусім стабільність державного бюджету, а не повне покриття військових потреб.

Якої суми потребує українська оборона

Сергій Марченко нагадав, що в серпні 2026 року Міністерство оборони України задекларувало додаткову потребу в обсязі близько 27 мільярдів доларів. Йдеться про кошти, необхідні для підтримання обороноздатності країни, закупівлі озброєння, забезпечення військових, проведення відповідних виплат і фінансування інших заходів, пов’язаних із захистом держави.

Міністр зазначив, що українські органи влади вже працюють над поетапним закриттям цієї потреби. Частину коштів планують знайти всередині країни завдяки економії, перегляду бюджетних пріоритетів і перерозподілу видатків. За попередніми оцінками, внутрішні ресурси дадуть змогу покрити понад 7 мільярдів доларів.

Ще приблизно 12 мільярдів доларів Україна розраховує залучити спільними зусиллями з міжнародними партнерами. Водночас залишається частина фінансової потреби, джерело покриття якої поки що не визначене. Саме цей залишок, за словами міністра, є критично важливим для оборонного сектору.

Під час зустрічей у Брюсселі представники Міністерства фінансів, Міністерства оборони та Європейської комісії обговорили можливі варіанти розв’язання проблеми. Українська сторона представила партнерам власне бачення та план дій. Однак наявність такого плану, наголосив Марченко, не означає, що додаткова потреба зникла або вже повністю профінансована.

Чому позиції України та ЄС відрізняються

Основна розбіжність у позиціях може бути пов’язана з різним трактуванням поняття додаткового фінансування. Європейська комісія оцінює можливості забезпечення державного бюджету та вже погоджених програм підтримки. Україна ж акцентує увагу на потребах оборони, які змінюються залежно від ситуації на фронті, інтенсивності бойових дій, обсягів постачання озброєння та необхідності оперативно реагувати на нові виклики.

Сергій Марченко закликав розділяти бюджетний і військовий напрямки фінансування. Навіть якщо загальні видатки державного бюджету вдається збалансувати за допомогою міжнародних програм, це не гарантує повного покриття потреб Міністерства оборони. Військовий бюджет має власну структуру, а його видатки можуть істотно зростати протягом року.

Окремою проблемою є те, що Єврокомісія не має відповідних інструментів, які дозволили б покрити всю додаткову оборонну потребу України саме у 2026 році. Це не обов’язково означає відмову ЄС від підтримки. Йдеться про обмеження конкретних механізмів, доступних європейським інституціям у визначений період. Тому Києву доводиться шукати інші формати фінансування та залучати до переговорів держави-партнери.

Для України важливо, щоб міжнародна допомога надходила не лише як загальна бюджетна підтримка, а й була спрямована на конкретні оборонні завдання. Від цього залежить можливість своєчасно укладати контракти, планувати закупівлі та гарантувати стабільне забезпечення військових частин. Будь-які затримки у фінансуванні можуть впливати на темпи виробництва та постачання необхідної продукції.

Міжнародна підтримка та подальші кроки

Попри суперечності щодо оцінки додаткової потреби, Європейський Союз продовжує виконувати погоджені фінансові зобов’язання перед Україною. 2 жовтня Європейська комісія повідомила про виділення чергового траншу в розмірі 2,9 мільярда євро в межах механізму Ukraine Facility. Частину фінансування забезпечено за рахунок масштабної кредитної програми підтримки.

Надходження цього траншу має значення для стабільності українських державних фінансів. Кошти допомагають підтримувати роботу державних установ, соціальні виплати, відновлення критичної інфраструктури та виконання інших бюджетних зобов’язань. Водночас сам факт отримання траншу не закриває потребу в додатковому фінансуванні оборони, про яку говорить українське Міністерство фінансів.

Європейські партнери також пов’язують подальше фінансування з виконанням Україною реформ. Наприкінці вересня єврокомісар Марта Кос заявила, що ЄС виконує свою частину зобов’язань і очікує аналогічних кроків від Києва. Серед ключових завдань називають посилення державного управління, боротьбу з корупцією, підвищення ефективності використання коштів і продовження реформ, необхідних для європейської інтеграції.

Для української влади це означає необхідність одночасно працювати у двох напрямках. Перший полягає у забезпеченні прозорого та ефективного використання вже залученої міжнародної допомоги. Другий — у пошуку нових джерел коштів для оборонного сектору. Внутрішня економія може покрити лише частину заявленої потреби, тому вирішальне значення матимуть переговори з міжнародними партнерами, спільні фінансові рішення та можливість розширити виробництво озброєння всередині країни.

Ситуація із фінансуванням на 2026 рік залишається предметом подальших консультацій. Україна наполягає, що додаткові оборонні видатки є реальними та невідкладними, тоді як європейські інституції наразі говорять про наявність ресурсів для підтримки бюджету в межах погоджених програм. Остаточне рішення щодо покриття залишку потреби залежатиме від спроможності сторін узгодити механізми допомоги та визначити, хто саме зможе взяти на себе фінансування критично важливих оборонних витрат.

Таким чином, заява ЄС про відсутність потреби в додатковому міжнародному фінансуванні не означає, що Україна відмовилася від пошуку коштів для армії. Навпаки, Міністерство фінансів і Міністерство оборони продовжують спільну роботу над формуванням фінансового плану. Головним завданням залишається недопущення дефіциту ресурсів для оборони та збереження стабільності державних фінансів упродовж усього 2026 року.