$27 млрд для оборони: Марченко пояснив, чому ЄС не покриє дефіцит України

Україна продовжує шукати фінансування для покриття масштабного оборонного дефіциту, який виник через тривалу повномасштабну війну та постійне зростання потреб армії. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, загальна сума, необхідна для забезпечення оборонних видатків, становить близько 27 млрд доларів. Частину цього дефіциту вже вдалося закрити, однак питання пошуку решти коштів залишається одним із ключових для державного бюджету.

Українська влада розраховує, що приблизно 12 млрд доларів вдасться залучити спільними зусиллями держави та міжнародних партнерів. Водночас Європейський Союз не зможе протягом цього року повністю покрити весь залишковий дефіцит. Це означає, що Києву доведеться використовувати одразу кілька фінансових інструментів: внутрішні запозичення, міжнародну допомогу, перерозподіл бюджетних коштів та пошук додаткових джерел підтримки.

Чому потреби оборонного бюджету зростають

Оборонні видатки України формуються не лише безпосередньо витратами на закупівлю озброєння. До них належать грошове забезпечення військовослужбовців, забезпечення армії технікою, боєприпасами, засобами зв’язку та розвідки, фінансування ремонту військового обладнання, медична допомога, логістика й будівництво оборонної інфраструктури. Тривала війна змушує державу регулярно збільшувати фінансування цих напрямів.

Окремим фактором є необхідність відновлення запасів після інтенсивного використання озброєння. Навіть за умови надходження військової допомоги від партнерів Україна має фінансувати частину закупівель самостійно. Йдеться про придбання вітчизняної продукції оборонно-промислового комплексу, виробництво безпілотників, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби та іншого обладнання.

Війна також впливає на доходи державного бюджету. Частина підприємств працює з обмеженнями, окремі виробництва були зруйновані або переміщені, а значна кількість громадян потребує соціальної підтримки. За таких умов збільшення оборонних видатків відбувається на тлі обмежених бюджетних ресурсів. Саме тому міжнародне фінансування залишається критично важливим для макроекономічної стабільності України.

Усі внутрішні доходи держави спрямовуються передусім на фінансування сектору безпеки та оборони. Це дає змогу підтримувати армію, але водночас створює додаткове навантаження на інші бюджетні програми. Соціальні виплати, освіта, медицина, відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримка громад також потребують значних коштів, тому простого перерозподілу видатків недостатньо.

Чому ЄС не покриє весь дефіцит України

Європейський Союз залишається одним із найбільших фінансових партнерів України, однак його допомога має визначені обсяги, умови та процедури. Європейське фінансування не може автоматично спрямовуватися на будь-які потреби державного бюджету. Частина коштів має цільове призначення, частина надається у формі кредитів, а окремі програми передбачають виконання Україною визначених реформ і вимог.

Саме тому очікування, що ЄС повністю закриє оборонний дефіцит у розмірі 27 млрд доларів, не відповідають реальним можливостям європейського бюджету та чинним фінансовим механізмам. Навіть за політичної підтримки України виділення таких коштів потребує погодження між інституціями Євросоюзу, державами-членами та донорами. Крім того, ЄС одночасно фінансує гуманітарні, економічні та відновлювальні програми, а також підтримує власну безпекову політику.

За оцінкою міністра фінансів, частину дефіциту вже вдалося покрити. Ще близько 12 млрд доларів планують знайти завдяки спільній роботі уряду, міжнародних партнерів та фінансових інституцій. Проте решта потреби залишається невирішеною, і саме ця обставина змушує українську владу активізувати переговори щодо додаткової допомоги.

Важливо, що йдеться не про одноразову нестачу коштів, а про системний фінансовий виклик. Потреби оборони можуть змінюватися залежно від ситуації на фронті, темпів виробництва озброєння, обсягів міжнародних поставок і тривалості бойових дій. Через це бюджетне планування має залишатися гнучким, а уряд — готувати кілька сценаріїв залучення ресурсів.

Які джерела фінансування розглядає Україна

Одним із головних напрямів залишається внутрішній ринок запозичень. Міністерство фінансів може залучати кошти через розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Такі інструменти дають змогу швидко отримувати фінансування від банків, інвестиційних компаній, підприємств і громадян. Водночас надмірне збільшення внутрішнього боргу в майбутньому підвищує витрати на його обслуговування, тому цей ресурс має використовуватися обережно.

Другим напрямом є міжнародна бюджетна підтримка. Вона допомагає фінансувати видатки, які неможливо повністю покрити внутрішніми доходами. Завдяки зовнішньому фінансуванню держава може спрямовувати власні податкові надходження на оборону, не припиняючи соціальні виплати та базові державні послуги. Однак міжнародна допомога залежить від політичних рішень партнерів і не завжди надходить із потрібною швидкістю.

Окрему роль відіграє залучення коштів для розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Виробництво зброї всередині країни дає змогу частково зменшити залежність від імпорту, швидше ремонтувати техніку та адаптувати продукцію до потреб фронту. Проте для розширення виробництва потрібні довгострокові контракти, інвестиції, гарантії та стабільне фінансування.

Ще одним завданням є підвищення ефективності бюджетних витрат. У ситуації, коли дефіцит вимірюється десятками мільярдів доларів, держава має посилювати контроль за закупівлями, пріоритезацією програм і використанням коштів. Економія на другорядних напрямах не здатна самостійно розв’язати проблему, але прозоре планування допомагає спрямовувати доступні ресурси туди, де вони дають найбільший результат для оборони.

Нестача фінансування не означає автоматичного скорочення підтримки армії. Навпаки, уряд змушений шукати додаткові рішення, щоб гарантувати безперервність оборонних видатків. Проте масштаб потреби показує, що Україна не може покладатися лише на один канал допомоги. Необхідне поєднання міжнародної підтримки, внутрішніх запозичень, розвитку виробництва та відповідальної бюджетної політики.

Ситуація з 27 млрд доларів оборонного дефіциту свідчить про складність фінансового становища України в умовах війни. ЄС залишається важливим партнером, але його ресурсів і чинних програм недостатньо, щоб одноосібно закрити всі потреби українського бюджету. Тому пошук додаткових 12 млрд доларів і фінансування решти суми стане одним із центральних завдань економічної політики держави.