Литва закличе ЄС зупинити транзит російського зерна: що пропонують

Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс заявив про намір винести на розгляд Європейського Союзу питання повної заборони транзиту російського зерна через територію країн об’єднання. За його словами, Москва не повинна використовувати європейську транспортну та портову інфраструктуру для доступу до світових ринків, особливо в умовах повномасштабної війни проти України.

Окрім обмеження перевезень, литовська сторона пропонуватиме запровадити персональні санкції проти окремих російських аграрних олігархів. Йдеться про представників сільськогосподарського сектору росії, які підтримують військову політику кремля, фінансують війну або отримують прибутки завдяки роботі економіки країни-агресора.

Литовський прем’єр наголосив, що росія посилює атаки на Україну, зокрема на морські порти, цивільну інфраструктуру та судна, які перевозять зерно. Одночасно російські компанії продовжують експортувати аграрну продукцію на міжнародні ринки, зокрема зерно, незаконно вивезене з тимчасово окупованих українських територій.

На думку очільника литовського уряду, така ситуація є неприйнятною. Росія атакує український експорт, намагається обмежити постачання продовольства з України, а сама при цьому використовує логістичні можливості європейських держав для перевезення власної продукції. У Вільнюсі вважають, що подібна практика фактично допомагає російській економіці та послаблює ефект від міжнародного тиску.

Які обмеження пропонує Литва

Основна пропозиція Литви полягає в тому, щоб на рівні ЄС заборонити транзит російського зерна територією країн-членів. Це стосуватиметься перевезень автомобільним, залізничним та морським транспортом, якщо вантажі прямують через європейську інфраструктуру до інших держав або портів.

Водночас литовська влада наполягає на необхідності посилити контроль за походженням зерна. Це має допомогти виявляти продукцію, яку росія вивозить з окупованих українських районів і надалі намагається легалізувати як власний товар. Перевірки можуть охоплювати документи на вантаж, дані про виробника, маршрут транспортування, компанії-посередники та кінцевого одержувача.

Окрему увагу Литва пропонує приділити санкціям проти російських аграрних магнатів. У Вільнюсі вважають, що обмеження мають поширюватися не лише на традиційні сектори російської економіки, а й на впливових власників аграрних підприємств, елеваторів, торговельних компаній та експортної інфраструктури. Якщо такі бізнесмени підтримують війну або пов’язані з фінансуванням військових потреб росії, вони повинні потрапити до санкційних списків.

Питання продовольства тривалий час залишалося чутливим для європейської санкційної політики. Обмеження щодо харчової продукції часто пояснювали ризиком для глобальної продовольчої безпеки та можливим зростанням цін. Однак Литва наголошує, що відсутність повної заборони створює можливості для обходу санкцій і дозволяє росії заробляти на експорті під час війни.

Контроль за зерном і робота компаній

Литовський уряд уже доручив відповідним установам посилити нагляд за зерновими вантажами, які проходять через країну. Передусім ідеться про недопущення транзиту продукції, викраденої на окупованих територіях України. Перевірки мають встановити реальне походження зерна та виявити випадки, коли російські компанії намагаються приховати його джерело за допомогою зміни документів або складних логістичних маршрутів.

Правоохоронні органи Литви також аналізують діяльність підприємств, що займаються імпортом, експортом, зберіганням і перевезенням аграрної продукції. Фахівці перевіряють корпоративні зв’язки цих компаній, їхніх власників та партнерів. Окремо оцінюється, чи не співпрацюють вони з російськими олігархами, які відкрито підтримують військову агресію або мають тісні контакти з російською владою.

У Вільнюсі підкреслюють, що така перевірка має не лише економічне, а й безпекове значення. Підприємства, пов’язані зі стратегічною інфраструктурою, можуть становити ризик для держави, якщо фактично обслуговують інтереси російського бізнесу. Тому литовська сторона хоче з’ясувати, чи не використовуються залізничні маршрути, термінали, склади та порти для прихованого сприяння російському експорту.

Литва заявляє, що не дозволить російській військовій машині отримувати додаткові прибутки завдяки європейській інфраструктурі. Уряд країни вважає, що транзит зерна не можна розглядати винятково як комерційне питання, адже в умовах війни кожен такий маршрут може підтримувати економічну спроможність агресора.

Позиція країн Балтії

Ініціатива Вільнюса відповідає загальній позиції країн Балтії, які виступають за жорсткіші обмеження щодо російських і білоруських товарів. Рішення посилити контроль за зерном у регіоні ухвалюють на тлі спроб російських експортерів змінити логістику. Після атак на портову інфраструктуру та судноплавство в Чорному й Азовському морях частина поставок почала переорієнтовуватися до портів Балтійського моря.

Балтійські держави побоюються, що збільшення обсягів російського зерна через їхню територію може створити додаткові ризики. Серед них — легалізація викраденої української продукції, обхід санкцій, посилення залежності від російських логістичних потоків та використання стратегічних об’єктів компаніями, пов’язаними з агресором.

Естонія вже запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією. У країні пояснили цей крок необхідністю реагувати на блокування росією українського зернового експорту та на загрозу використання транзитних маршрутів для підтримки російської економіки.

Латвія, зі свого боку, посилила прикордонний контроль за зерновими вантажами. Мета таких заходів — не допустити ввезення або транзиту продукції, незаконно вивезеної з України. Також латвійська влада анонсувала запровадження підвищених мит у розмірі 300 відсотків на зернові перевезення з росії та Білорусі, а також на операції з їхньої переробки.

У разі підтримки пропозиції Литви на рівні Євросоюзу обмеження можуть стати спільними для всіх країн блоку. Це дозволило б уникнути ситуації, коли заборона діє лише в одній державі, а вантажі перенаправляються через сусідні країни. Водночас остаточне рішення потребуватиме узгодження між урядами країн ЄС та оцінки впливу нових заходів на ринок продовольства, транспортну галузь і міжнародну торгівлю.