Тегеран висунув принципову позицію напередодні запланованих переговорів із Вашингтоном: іранська сторона погодиться сісти за стіл переговорів лише за виконання двох ключових вимог. Офіційні заяви та коментарі представників парламенту і Адміністрації створюють напружений фон перед зустріччю, що має відбутися цього тижня у Пакистані.
Іран заявив: піде на переговори тільки якщо США виконають дві його умови
За повідомленням іранських ЗМІ та постів у соцмережах представників парламенту, Іран наполягає на негайному припиненні вогню в Лівані та на розблокуванні іранських активів, які наразі перебувають під санкціями або заморожені за кордоном. Саме реалізація цих двох пунктів називається Тегераном передумовою для продовження діалогу з США. Водночас іранські офіційні особи попереджають, що у разі продовження військових дій в регіоні вони можуть призупинити контакти і повернутися до жорсткішої позиції.
Переговори між делегаціями Ірану і США заплановані на суботу, 11 квітня, і мають відбутися за посередництва Пакистану. Але заява про дві умови ускладнює підготовку зустрічі: кожен з пунктів вже викликав політичну реакцію й суперечки щодо інтерпретації домовленостей, досягнутих під час нещодавнього перемир'я.
Контекст, суперечки та ключові гравці
Двотижневе перемир'я, оголошене 7 квітня за посередництва Пакистану, дало тимчасовий перепочинок від ескалації. Проте різні тлумачення угоди стали джерелом напруги: представники США взяли курс на те, що до домовленості не входить питання Лівану, тоді як у Тегерані вважають, що припинення бойових дій у регіоні має бути всеосяжним. У Вашингтоні вже звучали застереження, що подібні трактування можуть підірвати довіру і зірвати майбутні контакти.
Ситуацію ускладнюють публічні заяви лідерів. Зокрема, американський лідер різко висловився щодо іранської політики у соцмережах, звинувативши Тегеран у «короткостроковому здирництві» та зауваживши, що переговори відбуваються через потребу уникнути більшого конфлікту. У відповідь в Ірані наголошують на суверенних правах та вимогах, які, на їхню думку, мають бути задоволені до будь-якого просування в діалозі.
Окремо зростає напруга через позицію Ізраїлю та активність пов’язаних із регіоном угруповань. Ізраїль заявив, що не припиняє операції проти ліванської «Хезболли», що, у свою чергу, підштовхує КВІР та іранських союзників до загроз у відповідь. Такі фактори знижують шанси на швидке й безболісне досягнення консенсусу між Вашингтоном і Тегераном.
Можливі наслідки для переговорного процесу та регіональної стабільності
Якщо США не погодяться на виконання принаймні одного з ключових пунктів — припинення бойових дій у Лівані або розблокування активів — Тегеран може відмовитись від зустрічі або повернутися до жорсткішої риторики. Таке загострення не лише ускладнить двосторонній діалог, а й поставить під загрозу регіональні ініціативи з деескалації.
Розблокування активів є складним питанням: воно пов’язане з міжнародними банківськими механізмами, санкційними режимами та довірою між сторонами. Навіть технічне погодження такого кроку потребує часу та гарантій. У той же час вимога припинення вогню в Лівані зачіпає інтереси третіх держав і нелегітимних збройних угруповань, що ускладнює оперативне виконання умови.
Експерти зазначають, що переговори можуть стати майданчиком для проміжних рішень: наприклад, обмін тимчасовими кроками довіри замість миттєвого виконання повного пакета вимог. Інший сценарій — відкладення зустрічі до моменту, коли хоча б один із пунктів буде врегульований через посередництво або технічні домовленості.
Незалежно від результату, позиція Тегерана підкреслює те, що будь-який подальший прогрес потребуватиме більшої прозорості, чітких гарантій та готовності до компромісів з обох сторін. Слідкувати за розвитком подій будуть не лише регіональні гравці, а й світова спільнота, для якої важливі стабільність у Перській затоці та безпека морських шляхів.
Підсумовуючи: напередодні переговорів у Пакистані Іран поставив чіткі умови, які можуть визначити подальший курс діалогу з США. Реакція сторін у найближчі дні покаже, чи вдасться перетворити ці суперечливі позиції на практичні кроки для досягнення хоча б тимчасової стабілізації.
За добу — майже півтори сотні боїв: оперативна хроніка з фронту