Сергій Пономарьов
Європейський Союз висловив жаль з приводу так званої «дизельної угоди» між президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом і керівником кремля володимиром путіним. У Брюсселі наголошують, що домовленість, укладена без повноцінної участі європейських партнерів, створює нові виклики для спільної політики Заходу щодо війни росії проти України.
У ЄС зазначають: нинішня ситуація не є першим випадком, коли між Вашингтоном і європейськими столицями виникають розбіжності у підходах до російської агресії. Водночас європейська сторона не має наміру переривати контакти зі Сполученими Штатами. Діалог триватиме, оскільки координація дій між партнерами залишається важливою для безпеки континенту та підтримки України.
Термін «дизельна угода» використовується для позначення домовленостей, які можуть стосуватися енергетики, постачання пального або ширшого економічного компромісу між США та росією. Саме непрозорість такого формату викликає занепокоєння у європейських урядів. У Брюсселі прагнуть отримати чіткі пояснення щодо змісту домовленостей, їхніх наслідків і можливого впливу на санкційну політику.
Європа побоюється нових домовленостей за спиною партнерів
Для Європейського Союзу принциповим є питання участі у рішеннях, які безпосередньо впливають на безпеку та економічну стабільність регіону. Російсько-українська війна вже давно перестала бути винятково східноєвропейською проблемою. Вона визначає майбутнє всієї системи безпеки, впливає на енергетичні ринки, транспортні маршрути, продовольчу ситуацію та оборонне планування країн ЄС.
Європейські дипломати побоюються, що окремі домовленості Вашингтона і Москви можуть послабити санкційний тиск на кремль без реальних гарантій припинення бойових дій. На думку представників ЄС, економічні поступки не повинні перетворюватися на винагороду для держави, яка продовжує агресію проти України. Особливо чутливими є питання торгівлі енергоносіями, фінансування російської економіки та доступу Москви до міжнародних ринків.
У європейських столицях також наголошують на необхідності зберігати єдність партнерів. Будь-які сигнали про можливе послаблення спільної позиції можуть бути використані російською пропагандою для поширення думки про втому Заходу від підтримки України. Крім того, розбіжності між США та ЄС здатні ускладнити дипломатичні зусилля й послабити тиск на кремль.
Водночас європейська сторона визнає, що інтереси США та Європи не завжди повністю збігаються. Вашингтон може робити акцент на швидкому укладенні угод і зниженні економічних ризиків, тоді як ЄС змушений враховувати безпосередню близькість війни, загрози для східного флангу та мільйони українців, які знайшли прихисток у європейських країнах.
Діалог зі США залишається необхідним
Попри критичну оцінку «дизельної угоди», у Європейському Союзі не говорять про розрив трансатлантичної співпраці. Навпаки, Брюссель зацікавлений у регулярних консультаціях із Вашингтоном. Спільні позиції потрібні не лише для реагування на війну, а й для стримування подальшої ескалації, захисту міжнародного права та формування довгострокової архітектури безпеки.
Очікується, що європейські представники порушуватимуть тему нових домовленостей під час майбутніх дипломатичних контактів зі Сполученими Штатами. Головним завданням стане з’ясування того, чи передбачає угода конкретні політичні або економічні поступки росії, а також чи були враховані інтереси України та держав Європи.
ЄС прагне донести до американської адміністрації кілька принципових позицій. По-перше, будь-які рішення щодо війни не можуть ухвалюватися без участі України. По-друге, припинення вогню має бути підкріплене надійними гарантіями безпеки, а не лише політичними заявами. По-третє, скасування або послаблення санкцій повинно залежати від конкретних дій росії, а не від обіцянок кремля.
Європейські країни також наполягають, що майбутні переговори мають враховувати питання відповідальності за воєнні злочини, повернення незаконно депортованих українських дітей, обмін полоненими та відновлення територіальної цілісності України. Для багатьох урядів ЄС мир без справедливості означатиме лише тимчасову паузу перед новою агресією.
Окреме занепокоєння викликає енергетичний аспект потенційної домовленості. Європа протягом останніх років доклала значних зусиль, щоб зменшити залежність від російських ресурсів. Повернення до старої моделі енергетичних зв’язків могло б створити нові ризики та надати кремлю додаткові фінансові можливості. Саме тому в ЄС обережно ставляться до будь-яких угод, які можуть відновити вплив росії на паливний ринок.
Україна очікує узгодженої позиції партнерів
Для Києва принципово важливо, щоб міжнародні партнери не ухвалювали рішень, здатних визначити майбутнє країни без участі її представників. Українська влада послідовно заявляє, що переговори про припинення війни мають відбуватися за участю України, а будь-які домовленості повинні гарантувати її суверенітет і безпеку.
Сигнали про розбіжності між США та ЄС можуть негативно впливати на ситуацію на фронті й у міжнародній дипломатії. Росія може сприйняти такі суперечності як можливість для затягування переговорів, висунення нових вимог або посилення військового тиску. Тому європейські уряди намагаються одночасно висловлювати незгоду з окремими рішеннями Вашингтона та зберігати робочі канали комунікації.
У Брюсселі підкреслюють, що стратегічне партнерство зі США не означає автоматичної підтримки кожної американської ініціативи. Європа має власні інтереси й оцінює домовленості передусім через призму безпеки держав-членів, стабільності регіону та майбутнього України. Водночас розрив або різке скорочення контактів зі Сполученими Штатами було б невигідним для обох сторін.
Найближчий період може стати випробуванням для трансатлантичної єдності. ЄС доведеться переконувати Вашингтон, що швидкі домовленості з кремлем не гарантують тривалого миру, якщо вони не усувають причини агресії. Сполучені Штати, зі свого боку, очікуватимуть від європейських держав більшої участі у фінансуванні оборони, підтримці України та забезпеченні виконання можливих домовленостей.
Попри розбіжності, основний дипломатичний висновок Європи залишається незмінним: спілкуватися потрібно навіть тоді, коли партнери не погоджуються один з одним. Саме тому в ЄС шкодують про формат і можливі наслідки «дизельної угоди», але не відмовляються від діалогу зі США. Європейська сторона прагне домогтися прозорості, зберегти підтримку України та не допустити, щоб домовленості великих держав відбувалися ціною безпеки всього континенту.