Сергій Пономарьов
Міністр оборони Естонії Мартін Херем попередив, що росія може перевірити НАТО на міцність після завершення активної фази війни проти України. За його словами, Москва здатна обрати будь-яку країну регіону для демонстративної атаки або гібридної операції, головною метою якої стане не лише захоплення територій, а й послаблення довіри між союзниками.
Мартін Херем очолив оборонне відомство Естонії менш як місяць тому. На відміну від багатьох політичних керівників, він має значний військовий досвід: є повним генералом, у 2018–2022 роках командував Силами оборони Естонії, а на цій посаді зустрів початок повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Новий міністр наголошує, що його оцінки ґрунтуються не лише на політичному аналізі, а й на багаторічному розумінні російської військової системи. Він виріс у Радянському Союзі, спостерігав за діями кремля та особисто відвідував Україну під час повномасштабної війни. У липні 2022 року Херем перебував поблизу лінії фронту в естонській військовій формі.
Росія може випробувати НАТО після війни в Україні
На думку Мартіна Херема, незалежно від того, чим завершиться російсько-українська війна — перемогою України, припиненням бойових дій чи тривалою заморозкою, — росія продовжить нарощувати військовий потенціал. Після зниження інтенсивності бойових дій Москва отримає можливість відновити сили та шукати нову точку тиску.
Естонський міністр вважає, що росія обов’язково спробує когось «випробувати». Потенційними цілями можуть стати країни Балтії, зокрема Естонія або Латвія, а також інші держави, які кремль розглядає як частину власної сфери впливу.
Мета росії полягає не обов’язково в окупації конкретної країни. Значно важливішим для кремля є здобуття контролю, поширення страху та руйнування довіри. Москва може прагнути створити ситуацію, у якій громадяни атакованої держави почнуть сумніватися у власній владі, а союзники — у готовності допомагати одне одному.
Саме тому росія може використати обмежену військову акцію, диверсію, кібератаку або інформаційну кампанію. Якщо така операція залишиться нижче порогу повномасштабної війни, країни НАТО можуть по-різному оцінювати необхідність відповіді. На думку Херема, це створює ризик внутрішнього розколу Альянсу.
Водночас міністр не виключає і сценарію, за якого росія свідомо піде на відкритий напад, щоб перевірити, наскільки швидко та рішуче спрацює колективна оборона. Навіть перемога НАТО в такій війні, якщо вона буде надто дорогою, може стати ґрунтом для взаємних звинувачень і політичних суперечок.
Росія, за словами Херема, може скористатися цим моментом і запропонувати повернутися до так званої нормальності. Кремль намагатиметься переконати суспільства, що краще домовитися, відмовитися від підтримки постраждалої країни та відновити відносини. Саме через таку поступову залежність, вважає естонський генерал, демократичні держави можуть опинитися під російським впливом.
Естонія готується до можливого нападу
Мартін Херем визнає, що стримати керівництво, яке діє ірраціонально, надзвичайно складно. Тому Естонія має виходити з найгіршого сценарію та бути готовою до збройного нападу. Парадоксально, але саме серйозна підготовка до війни може допомогти її не допустити.
Першою умовою безпеки міністр називає потужний національний оборонний потенціал. Естонські сили мають бути здатними діяти не лише на лінії зіткнення, а й протидіяти загрозам у глибокому тилу противника. Для цього країні потрібні сучасна протиповітряна оборона, далекобійні спроможності, розвідка, захищений зв’язок і підготовлений резерв.
Однак невелика країна не може самостійно створити повноцінну стратегічну глибину. Естонія розраховує на союзників і вважає всю Європу власним тилом. Важливе значення має також Балтійське море: морські маршрути повинні залишатися відкритими для перевезення військової техніки, пального, продовольства та іншої допомоги.
Окремий напрям підготовки — захист від гібридних загроз. Йдеться про кібератаки, диверсії, підпали, втручання в інформаційний простір і спроби дестабілізувати роботу державних установ. Такі дії можуть не мати масштабу прямої війни, але вони створюють постійне напруження та формують виправдання для майбутньої агресії.
Естонія також вивчає український досвід протидії ракетним ударам, балістичним ракетам і масованим атакам безпілотників. У межах співпраці українські фахівці можуть допомогти естонцям розбудовувати системи захисту критичної інфраструктури, військових об’єктів, енергетики та цивільних установ.
Йдеться не лише про придбання техніки. Для Естонії особливо цінними є практичні знання України: організація роботи радарів, побудова мереж зв’язку, взаємодія між військовими та цивільними структурами, реагування лікарень і місцевої влади на масовані атаки.
Український досвід уже став частиною європейської оборонної підготовки. Естонські військові приїздять до України, щоб спостерігати за перебігом війни та вивчати способи протидії російській армії. Водночас це не означає участі естонських військовослужбовців у бойових діях проти росії.
Підтримка України як елемент безпеки Європи
Міністр оборони Естонії переконаний, що майбутня безпека Європи безпосередньо залежить від результату війни в Україні. Якщо росія збереже можливість нав’язувати сусідам свою волю, загроза для країн НАТО лише зростатиме.
Херем виступає за те, щоб Україна стала повноправною частиною європейської системи безпеки. Він не бачить принципових причин, які назавжди унеможливлювали б вступ України до НАТО. Головною перешкодою залишається активна війна, однак після її завершення питання членства Києва в Альянсі неминуче знову постане перед усіма союзниками.
За словами естонського міністра, Україна вже довела здатність стримувати російську агресію та накопичила унікальний військовий досвід. Ці знання потрібні не лише українській армії, а й усім європейським державам, які готуються до можливих криз.
Естонія не розглядає продовження війни в Україні як зручний спосіб убезпечити власну територію. Херем наголошує: демократичні країни не можуть погодитися з логікою, за якою війна має тривати десь далеко, аби не дістатися до них. Такий підхід суперечить європейським цінностям і зрештою не гарантує безпеки нікому.
Естонський уряд планує й надалі підтримувати Україну військово, фінансово та політично. Влада країни вважає, що допомога Києву є не лише проявом солідарності, а й інвестицією у стабільність усього континенту.
Попередження Мартіна Херема зводиться до простого висновку: НАТО має бути готовим до будь-якого сценарію, а росія не повинна отримати можливості перевірити єдність Альянсу без рішучої відповіді. Сильна оборона, підтримка України та здатність союзників діяти разом можуть стати головними чинниками, які змусять кремль відмовитися від нової агресії.