Народна депутатка України, членкиня української делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ Ірина Геращенко під час зустрічі з президенткою ПА ОБСЄ Піа Каумою порушила питання міжнародного невизнання легітимності нової Державної думи Російської Федерації. Українська сторона наголосила, що до складу російського парламенту входять особи, які підтримують агресію проти України та можуть бути безпосередньо залучені до війни.
Йдеться не лише про формальну оцінку діяльності російського законодавчого органу. На думку української делегації, питання легітимності Держдуми має розглядатися в ширшому контексті: з урахуванням збройної агресії росії, системного порушення міжнародного права та використання парламентських інституцій для виправдання війни. Саме тому Ірина Геращенко закликала ПА ОБСЄ не визнавати легітимність нової Держдуми РФ.
Україна закликає до принципової позиції
Позиція Києва ґрунтується на тому, що російська Держдума протягом тривалого часу не просто ухвалює внутрішні закони, а й активно підтримує рішення, спрямовані проти України. Російські депутати голосують за документи, які створюють правове прикриття для окупації українських територій, підтримують фінансування воєнних дій та сприяють поширенню пропаганди.
У таких умовах міжнародне визнання російського парламенту без належної політичної оцінки може сприйматися як мовчазне схвалення дій кремля. Українська делегація послідовно наголошує: представницький статус не може бути виправданням для політиків, які підтримують агресивну політику та рішення, що призводять до загибелі цивільного населення.
Окрему увагу привертає той факт, що в новому складі Держдуми можуть бути учасники або публічні прихильники війни проти України. Це посилює аргументацію української сторони щодо необхідності перегляду ставлення міжнародних парламентських структур до російської делегації та її представників. Для України принципово важливо, щоб особи, причетні до підтримки агресії, не отримували міжнародного майданчика для легітимації власних дій.
Роль ПА ОБСЄ у питанні міжнародної відповідальності
Парламентська асамблея ОБСЄ є майданчиком для діалогу між представниками держав-учасниць, однак такий діалог має спиратися на базові принципи безпеки, суверенітету та поваги до міжнародного права. Українська делегація вважає, що ці принципи не можуть бути відокремлені від оцінки діяльності росії, яка веде повномасштабну війну проти України.
Під час зустрічі з президенткою ПА ОБСЄ Піа Каумою Ірина Геращенко фактично порушила питання про межі допустимого міжнародного визнання. Якщо парламент держави бере участь у легалізації окупації, підтримує воєнні рішення та представляє політичну систему, побудовану на запереченні відповідальності за злочини, його статус не може розглядатися як звичайна парламентська процедура.
Для української сторони важливо, щоб міжнародні інституції не обмежувалися нейтральними формулюваннями, коли йдеться про очевидне порушення фундаментальних норм. Відмова визнавати легітимність нової Держдуми РФ могла б стати політичним сигналом про те, що агресія, окупація та участь у воєнних діях мають конкретні наслідки для представників держави-агресора.
Водночас питання російської участі в міжнародних організаціях залишається складним і потребує узгодженої позиції держав-партнерів. Україна продовжує використовувати парламентську дипломатію, щоб донести до міжнародної спільноти власні аргументи та домогтися чіткого розмежування між справжнім діалогом і наданням агресору додаткових можливостей для політичного прикриття.
Чому невизнання Держдуми важливе для України
Невизнання легітимності нової Держдуми РФ має для України не лише символічне значення. Воно стосується питання відповідальності російських політичних діячів, які підтримують війну та ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на ситуацію на окупованих територіях і на перебіг бойових дій.
Українська влада послідовно підкреслює, що російська агресія має отримати не тільки військову, а й політичну, правову та дипломатичну оцінку. У цьому контексті заклик Ірини Геращенко до ПА ОБСЄ є частиною ширшої роботи української делегації, спрямованої на посилення міжнародного тиску на Росію.
Йдеться також про недопущення ситуації, коли представники держави-агресора використовують міжнародні організації для створення враження нормальності та законності власних дій. Україна наполягає, що участь у міжнародних форматах не може автоматично означати визнання політичних органів росії легітимними, якщо вони підтримують війну та рішення, що суперечать міжнародному праву.
Заклик української депутатки адресований не лише керівництву ПА ОБСЄ, а й усім державам, які беруть участь у роботі асамблеї. Київ очікує, що партнери врахують реальну роль російського парламенту у функціонуванні воєнної системи РФ та не дозволять перетворити міжнародні парламентські майданчики на інструмент пропаганди.
Порушення питання про легітимність нової Держдуми РФ демонструє, що Україна продовжує відстоювати принципову позицію на всіх рівнях міжнародної дипломатії. Для Києва важливо, щоб політичні структури, які підтримують агресію проти України, не отримували безумовного визнання та не могли використовувати міжнародний статус для уникнення відповідальності.
У зоні Чорнобиля помітили гарем рідкісних коней: що вони робили