Гаага зобов’язала РФ виплатити ПриватБанку $327 млн після 11 років суду

Арбітражний суд у Гаазі зобов’язав Російську Федерацію виплатити ПриватБанку понад 327 млн доларів компенсації за активи, незаконно вилучені в окупованому Криму. Остаточне рішення стало результатом багаторічного судового процесу, який тривав близько 11 років. До визначеної суми входять не лише основні збитки, а й проценти, нараховані від 18 квітня 2014 року, а також витрати українського банку на ведення арбітражної справи.

Рішення ухвалила Постійна палата третейського суду в Гаазі. Арбітраж визнав вимоги ПриватБанку обґрунтованими та підтвердив відповідальність росії за втрату українською фінустановою активів на території Криму після окупації півострова. Нарахування процентів триватиме до моменту повного виконання рішення та фактичної виплати присудженої компенсації.

Для ПриватБанку ця справа має не лише фінансове, а й важливе правове значення. Арбітражне рішення підтверджує, що примусове встановлення контролю над майном українського банку не позбавляє власника права вимагати відшкодування. Водночас документ створює юридичну основу для подальших дій, спрямованих на стягнення коштів із росії в межах доступних процедур.

Як розпочався спір між ПриватБанком і росією

Арбітражне провадження проти росії розпочалося у 2015 році. ПриватБанк звернувся до міжнародного арбітражу на підставі двосторонньої угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій, укладеної між Україною і росією у 1998 році. Цей документ передбачає захист інвестицій та активів, а також можливість звернення до міжнародних судових інституцій у разі порушення прав інвестора.

До окупації Криму ПриватБанк мав на півострові значну присутність і володів різними видами майна. Йшлося, зокрема, про нерухомість, кошти, кредитний портфель та інші активи, пов’язані з діяльністю банку. Після встановлення російського контролю над Кримом українська фінустанова втратила можливість повноцінно користуватися та розпоряджатися цим майном.

Російська влада фактично встановила контроль над активами ПриватБанку, що спричинило значні збитки. Український банк наполягав, що такі дії є незаконним вилученням інвестицій і порушують міжнародні зобов’язання росії. Саме ці обставини стали основою для позову та подальшого розгляду справи в арбітражі.

Під час процесу розглядалися питання права власності, характеру втручання росії в діяльність банку, обсягу завданої шкоди та підстав для нарахування компенсації. Судові процедури тривали кілька років, а російська сторона намагалася оскаржити висновки арбітражу в судах Нідерландів.

Росія безуспішно оскаржувала рішення

Після ухвалення попереднього рішення росія у 2019 році подала скаргу до Апеляційного суду Гааги. Російська сторона прагнула домогтися скасування або перегляду висновків арбітражу, однак у 2022 році суд відхилив ці вимоги. Це означало, що ключові висновки щодо незаконності вилучення активів ПриватБанку залишилися чинними.

На цьому судова боротьба не завершилася. Росія звернулася до Верховного суду Нідерландів, намагаючись оскаржити рішення нижчої інстанції. У 2024 році Верховний суд також підтвердив чинність арбітражних рішень. Після цього заперечення росії щодо юрисдикції та попередніх висновків були остаточно відхилені.

Завершення оскарження мало принципове значення для ПриватБанку. Поки тривали спроби скасувати попередні рішення, питання остаточного розміру компенсації залишалося невирішеним. Після підтвердження чинності арбітражних висновків процес перейшов до визначення суми збитків, процентів і судових витрат.

Присуджені понад 327 млн доларів є результатом оцінки втрат банку з урахуванням тривалості невиконання зобов’язань. Оскільки проценти продовжують нараховуватися до повної виплати, остаточна сума може змінюватися залежно від того, коли саме росія виконає рішення. До компенсації також включено відповідні витрати, понесені ПриватБанком у межах багаторічного розгляду.

Що означає рішення для ПриватБанку

У ПриватБанку назвали рішення Гаазького арбітражу важливою перемогою, яка стала підсумком 11 років юридичної боротьби. Членкиня правління банку з питань реорганізації та проблемних активів Солвіта Деглава наголосила, що фінустанова очікує повного виконання арбітражного рішення.

За її словами, банк має намір використовувати всі необхідні заходи для забезпечення виплати коштів і захисту інтересів установи та її стейкхолдерів. Це означає, що після отримання остаточного рішення ПриватБанк зосередиться на практичному етапі — пошуку механізмів його виконання та стягнення присудженої суми.

Сам факт позитивного рішення не означає автоматичного перерахування коштів. Міжнародні арбітражні рішення можуть потребувати окремих процедур визнання та виконання в тих юрисдикціях, де розташовані активи боржника. Тому подальші дії банку можуть бути пов’язані із захистом рішення в судах різних країн та визначенням майна, на яке допускається звернення стягнення.

Для української фінансової системи ця справа є показовою. Вона демонструє, що банки та інші компанії можуть використовувати міжнародно-правові механізми для захисту активів, втрачених унаслідок окупації. Рішення щодо компенсації ПриватБанку також посилює позицію України у спорах, пов’язаних із майном та інвестиціями, які були незаконно захоплені росією в Криму.

Окреме значення має й тривалість процесу. Від початку арбітражу у 2015 році до остаточного підтвердження вимог минуло 11 років. За цей час справа пройшла кілька рівнів судового перегляду, а російська сторона використала передбачені процедури оскарження. Попри це, ключові висновки на користь українського банку були збережені.

Таким чином, Гаазький арбітраж зобов’язав Росію компенсувати ПриватБанку збитки за незаконно вилучені кримські активи. Сума перевищує 327 млн доларів і надалі збільшуватиметься за рахунок процентів до повного розрахунку. Рішення стало важливим етапом у захисті прав українського бізнесу та створило основу для подальшого стягнення компенсації з Російської Федерації.