Франція створює два власні аналоги «Шахедів»: що відомо про нові дрони

Франція прискорює розробку власних ударних безпілотників великої дальності, які за принципом застосування нагадують іранські дрони-камікадзе «Шахед». Йдеться про два окремі проєкти баражувальних боєприпасів, призначених для пошуку та ураження цілей у глибині оборони противника. Один із нових апаратів планують оснастити системами штучного інтелекту, здатними допомагати оператору під час виявлення цілі та ухвалення рішення про атаку.

Поява таких програм свідчить про зміну підходів європейських армій до ведення сучасної війни. Безпілотники стали важливим інструментом розвідки, коригування вогню та завдання ударів. Водночас відносно невисока вартість дронів порівняно з крилатими ракетами дає змогу використовувати їх масово, зокрема для перевантаження систем протиповітряної оборони.

Які дрони розробляє Франція

Французька оборонна промисловість працює щонайменше над двома типами баражувальних боєприпасів. Перший проєкт отримав назву Larinae. Це більш дальнобійний безпілотник, розрахований на ураження цілей на значній відстані від лінії зіткнення. Його завданням може бути знищення техніки, командних пунктів, складів боєприпасів і позицій протиповітряної оборони.

Другий апарат відомий як Colibri. Його розглядають як компактніший і доступніший боєприпас, який можна застосовувати ближче до переднього краю. Такий дрон має доповнити артилерію та інші засоби ураження, забезпечуючи військовим можливість швидко атакувати виявлені цілі без залучення пілотованої авіації.

Обидві програми створюються з урахуванням досвіду війни в Україні, де баражувальні боєприпаси продемонстрували високу роль у боротьбі з бронетехнікою, укріпленнями, радіолокаційними станціями та логістичною інфраструктурою. Для Франції це також спосіб зменшити залежність від іноземних постачальників і сформувати власну лінійку далекобійних ударних безпілотників.

Як штучний інтелект змінить роботу дрона

Однією з найважливіших особливостей французької програми є інтеграція штучного інтелекту. Очікується, що він допомагатиме безпілотнику аналізувати зображення з бортових сенсорів, розпізнавати потенційні цілі та діяти в умовах втрати або нестабільності зв’язку з оператором.

У традиційній схемі оператор постійно керує дроном і самостійно оцінює відеопотік. Такий підхід обмежує кількість апаратів, якими можна одночасно управляти, а також робить місію залежною від роботи каналів зв’язку. Автономні функції можуть частково розв’язати цю проблему: безпілотник отримуватиме район пошуку, самостійно аналізуватиме обстановку та передаватиме оператору варіанти дій.

Водночас використання ШІ у військових системах не означає повну відмову від людини. Найімовірніше, французькі розробники передбачать режим, за якого оператор контролюватиме ключові етапи місії, зокрема підтвердження цілі перед ударом. Це важливо не лише з технічного, а й із правового та етичного погляду.

Штучний інтелект також може підвищити стійкість дрона до засобів радіоелектронної боротьби. Якщо апарат зможе орієнтуватися за допомогою оптичних, інфрачервоних або інших сенсорів, він матиме більше шансів продовжити виконання завдання навіть за перешкоджання супутниковій навігації чи втрати зв’язку з пунктом управління.

Чому ці проєкти важливі для французької армії

Франція традиційно робила ставку на складні та дорогі системи озброєнь, включно з винищувачами, крилатими ракетами й бронетехнікою. Однак сучасні конфлікти показали, що армії потребують і великої кількості простіших засобів ураження. Дрони-камікадзе здатні закривати проміжок між мінометами, ствольною артилерією та високоточною ракетною зброєю.

Важливою перевагою таких апаратів є можливість тривалий час перебувати в повітрі та очікувати на появу цілі. На відміну від звичайного боєприпасу, баражувальний дрон може змінити напрямок польоту, уточнити обстановку й атакувати об’єкт у потрібний момент. Це підвищує ефективність удару та зменшує ризик витрати дорогих ракет по хибних цілях.

Для французьких військових нові безпілотники можуть стати частиною ширшої системи розвідки й ураження. Дані від супутників, літаків, наземних підрозділів і розвідувальних дронів зможуть використовуватися для швидкого формування завдання. У такій системі безпілотник перетворюється не просто на окремий літальний апарат, а на елемент мережево-центричної війни.

Окреме значення має виробництво. Якщо Франції вдасться налагодити серійний випуск Larinae та Colibri, це посилить спроможності не лише французької армії, а й європейських партнерів. Масове виготовлення дозволить знизити ціну одного апарата, прискорити підготовку операторів і сформувати запас боєприпасів на випадок масштабного конфлікту.

Водночас нові дрони не є прямою копією «Шахедів». Французькі проєкти мають власні вимоги до дальності, точності, систем управління, навантаження та взаємодії з іншими видами озброєнь. Їхня головна особливість полягає у спробі поєднати доступність масового безпілотника з високотехнологічними засобами навігації, розвідки та автономного аналізу.

Поки що розробка триває, а остаточні характеристики та терміни постачання можуть змінюватися. Проте сам факт запуску двох програм показує: Франція визнає вирішальну роль ударних дронів у майбутніх війнах. Якщо заявлені характеристики буде підтверджено під час випробувань, Larinae і Colibri зможуть стати важливою складовою французького арсеналу та європейської системи оборони.