Зеленський відповів Трампу на вимогу змінити президента України

Президент України Володимир Зеленський відповів на заяву президента США Дональда Трампа про необхідність змінити українського лідера. Глава держави наголосив, що питання майбутнього президента України можуть вирішувати лише громадяни країни, а проведення виборів під час повномасштабної війни потребує не політичних заяв, а реальних безпекових умов.

За словами Зеленського, Україна готова організувати президентські вибори за умови, якщо росія погодиться на повне та тривале припинення вогню. Він запропонував передати кремлю чіткий сигнал: якщо російський правитель Владімір путін погодиться на 60-денне припинення бойових дій, українська влада зможе розпочати підготовку до виборчого процесу.

«Дайте нам два місяці, 60 днів повного припинення вогню, і ми організуємо вибори», — заявив Зеленський, коментуючи дискусію щодо легітимності української влади та можливості проведення голосування в умовах війни.

Зеленський назвав умову для проведення виборів

Президент України пояснив, що вибори в умовах активних бойових дій є надзвичайно складним завданням. Йдеться не лише про організаційні труднощі, а насамперед про безпеку мільйонів громадян, які мають отримати можливість вільно висловити свою позицію.

Під час війни значна частина території України перебуває під постійною загрозою ракетних та дронових атак. Окремі регіони окуповані, мільйони українців були змушені виїхати за кордон або переміститися всередині країни. Крім того, велика кількість військовослужбовців захищає державу на фронті й не може безперешкодно скористатися своїм виборчим правом.

Саме тому, за словами Зеленського, для організації виборів необхідна спеціальна безпекова інфраструктура. Вона має забезпечити роботу виборчих дільниць, захист виборців і членів комісій, участь військових, голосування громадян за кордоном, а також доступ до волевиявлення для внутрішньо переміщених осіб.

Президент також підкреслив, що проведення виборів зараз суперечило б чинним нормам українського законодавства та Конституції. Воєнний стан передбачає обмеження для організації загальнонаціональних виборчих кампаній. Водночас після припинення бойових дій і створення належних умов держава зможе запустити відповідні процедури.

Зеленський наголосив, що рішення про те, хто має очолювати Україну, належить українцям. Жодна інша держава, іноземний політик чи керівник країни-агресора не може визначати результати українського волевиявлення.

Що передувало заяві Дональда Трампа

Заява Зеленського пролунала після того, як Дональд Трамп звинуватив українського президента у нібито небажанні завершувати війну. Американський лідер заявив, що Україні настав час обрати нового керівника. Ці слова спричинили широку політичну дискусію щодо майбутнього української влади, умов проведення виборів і ролі міжнародних партнерів у цьому процесі.

У Києві неодноразово наголошували, що вибори під час повномасштабного вторгнення не можуть бути формальністю. Вони мають відбутися відповідно до демократичних принципів, із рівним доступом кандидатів до виборців, можливістю проведення повноцінної передвиборчої кампанії та участю громадян, які перебувають у різних частинах країни або за її межами.

Окремим питанням залишається участь військовослужбовців. Українські захисники повинні мати можливість проголосувати без ризику для життя та без перешкод для виконання бойових завдань. Так само держава має гарантувати право голосу громадянам на деокупованих територіях, якщо вони будуть звільнені, а також людям, які проживають у районах, що постраждали від бойових дій.

Зеленський звернув увагу і на те, що бажання змінити українське керівництво може бути не лише позицією окремих американських політиків. За його словами, Владімір путін також зацікавлений у зміні влади в Україні, оскільки російське керівництво прагне впливати на внутрішньополітичні процеси української держави.

Президентські вибори мають бути рішенням українського суспільства, а не результатом тиску з боку росії чи будь-якої іншої країни. Саме на цьому принципі, як зазначив Зеленський, має будуватися подальша дискусія.

Санкції проти росії та суперечка навколо переговорів

Політична суперечка між Києвом і Вашингтоном загострилася після повідомлення про домовленість Дональда Трампа з Владіміром путіним щодо постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки. У цьому контексті українська сторона критично оцінила можливе одностороннє скасування санкцій проти росії.

Зеленський назвав таке рішення несправедливим і нечесним. На думку українського керівництва, послаблення обмежень без припинення агресії може створити для кремля додаткові фінансові можливості та зменшити тиск, необхідний для завершення війни.

Україна наполягає, що будь-які домовленості щодо росії мають враховувати інтереси держави, яка зазнала нападу. Припинення вогню, гарантії безпеки, повернення полонених, захист цивільного населення та відновлення територіальної цілісності залишаються ключовими умовами справедливого миру.

У цьому контексті пропозиція Зеленського щодо 60-денного припинення вогню є не відмовою від виборів, а спробою показати, за яких обставин вони можуть бути проведені. Президент фактично пов’язав виборчий процес із конкретною умовою — припиненням російських атак і створенням безпечного середовища для громадян.

Водночас остаточне рішення щодо термінів і формату виборів має ухвалюватися відповідно до українського законодавства. Для цього необхідні консультації з парламентом, Центральною виборчою комісією, військовими структурами, представниками громадянського суспільства та міжнародними партнерами.

Заява Володимира Зеленського стала відповіддю на спроби пов’язати завершення війни зі зміною українського президента. Глава держави дав зрозуміти, що Україна не відмовляється від демократичних процедур, однак не може проводити загальнонаціональні вибори під ракетними ударами, без участі військових і мільйонів переміщених громадян.

Ключовою умовою для виборів залишається безпека. Якщо росія погодиться на повне припинення вогню строком на 60 днів, Україна зможе розглянути практичні кроки для підготовки голосування. Якщо ж бойові дії триватимуть, вимоги провести вибори негайно не матимуть належного правового та демократичного підґрунтя.