«Флеш»: у Києві працюють російські ретранслятори «Шахедів»

«Флеш»: у Києві можуть працювати російські ретранслятори «Шахедів»

У Києві могли бути задіяні російські радіоретранслятори, здатні тимчасово забезпечувати зв’язок із ударними безпілотниками типу «Шахед». Такий канал потенційно дає змогу змінювати або уточнювати маршрут дрона вже під час атаки. Про це заявив радник із питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».

За його словами, йдеться про технологію Mesh, яка дає можливість створювати короткострокові канали зв’язку між окремими пристроями. У разі використання таких систем безпілотник може отримувати додаткові команди на маршруті, навіть якщо основний канал керування є обмеженим або нестабільним.

Бескрестнов наголосив, що вважає появу подібних ретрансляторів у столиці реальною загрозою. Він зазначив, що за весь час повномасштабної війни його технічні висновки щодо особливостей застосування російських безпілотників неодноразово підтверджувалися. Водночас інформацію про роботу конкретних пристроїв мають остаточно встановити фахівці, які займаються радіомоніторингом і дослідженням уламків дронів.

Як ретранслятори можуть впливати на політ дронів

Mesh-ретранслятор фактично може виконувати роль проміжної ланки між оператором і безпілотником. Такий пристрій передає сигнал на невеликій відстані або протягом нетривалого часу, допомагаючи підтримувати зв’язок у складних умовах. Для ударних дронів це може мати особливе значення під час наближення до великого міста, де є перешкоди для поширення сигналу, активні засоби радіоелектронної боротьби та щільна забудова.

Як пояснює «Флеш», ретранслятор може дозволити російській стороні коригувати траєкторію «Шахеда» безпосередньо під час атаки. У такому разі безпілотник не обов’язково рухається лише за заздалегідь заданими координатами. Оператор може отримувати можливість уточнити напрямок польоту або спробувати навести апарат на конкретний об’єкт.

Особливо небезпечним цей сценарій є для об’єктів, які мають точкові вразливі елементи. Серед них можуть бути опори мостів, ванти, позиції протиповітряної оборони, елементи критичної інфраструктури та інші цілі, ураження яких потребує максимально точного підходу. Для такого завдання безперервна або періодично доступна передача команд може відігравати важливу роль.

За попередньою оцінкою фахівця, у столиці може бути від одного до трьох подібних пристроїв. Їхня невелика кількість не означає, що загроза є незначною. Навпаки, мобільність, короткий час роботи та можливість маскування можуть ускладнювати пошук ретрансляторів.

Чому виявити російські пристрої складно

Радіоретранслятори можуть вмикатися лише на обмежений період, наприклад у момент проходження безпілотника поблизу певної ділянки. Через це зафіксувати їхню роботу постійними засобами спостереження значно складніше. Після завершення передачі сигналу пристрій може припинити роботу або змінити місце розташування.

Додатковою проблемою є міська забудова. Велика кількість джерел радіосигналів, транспорт, промислові об’єкти та інші електронні системи створюють складне середовище для пошуку незвичних передач. Саме тому, за словами Бескрестнова, такі ретранслятори важко виявити, однак їх необхідно шукати.

Імовірна робота Mesh-систем також впливає на оцінку можливостей української радіоелектронної боротьби. Якщо російський безпілотник отримує команди через локальний або тимчасовий канал, повністю заблокувати його за допомогою стандартних засобів може бути складніше. Система протидії має враховувати не лише сам дрон, а й додаткові вузли зв’язку, які забезпечують його керованість.

Водночас точні характеристики таких пристроїв, їхня кількість і місця можливого розгортання наразі не розголошуються. Це пов’язано з безпекою та необхідністю не розкривати противнику методи виявлення його технічних засобів.

Загроза для мостів і позицій ППО

Окрему увагу «Флеш» звернув на удари по столичних об’єктах, зокрема по будівлі Служби безпеки України, а також на атаки, які могли бути спрямовані проти мостів Києва. На його думку, аналіз таких епізодів може свідчити про те, що противник намагається використовувати додаткові канали керування для точнішого наведення.

Для ураження конкретної опори чи ванти мосту дрон має підійти до цілі з високою точністю. Навіть незначне відхилення маршруту може призвести до падіння апарата в іншому місці або до невлучання в запланований елемент конструкції. Саме тому стабільний зв’язок безпосередньо перед ударом може бути важливим чинником під час таких атак.

Небезпека стосується не лише цивільної інфраструктури. На столичних мостах і поблизу інших важливих об’єктів можуть розміщуватися засоби протиповітряної оборони. Фотографії таких позицій, які поширюються у ворожому інформаційному просторі, потенційно допомагають російській стороні визначати місця розташування українських систем. Повністю приховати їх у великому місті складно, адже поруч щодня перебувають десятки тисяч людей.

За оцінкою експерта, можливість онлайн-керування «Шахедами» підвищує ризики для всіх об’єктів, які противник може спостерігати або ідентифікувати заздалегідь. Це підкреслює важливість постійного переміщення, маскування та захисту позицій протиповітряної оборони.

Українські фахівці продовжують досліджувати уламки збитих безпілотників, щоб визначити, які системи навігації та зв’язку використовує росія. За словами Бескрестнова, під час попереднього аналізу не було виявлено інших «таємних» засобів зв’язку, які б однозначно пояснювали роботу дронів. Тому версія із застосуванням Mesh-ретрансляторів залишається одним із напрямів подальшої перевірки.

Питання російських ретрансляторів уже виникало і в контексті атак із боку Білорусі. Українські прикордонники повідомляли, що білоруська сторона періодично може вмикати обладнання для посилення сигналу російських безпілотників під час ударів по Україні. Раніше також лунали заклики демонтувати такі пристрої.

Якщо використання тимчасових каналів зв’язку підтвердиться, українським силам доведеться посилювати не лише захист від самих ударних дронів, а й пошук допоміжної інфраструктури, яка забезпечує їхнє керування. Виявлення та нейтралізація таких ретрансляторів може стати важливою складовою захисту Києва від атак «Шахедів».