«Флеш»: у Києві діють російські ретранслятори для керування «Шахедами»

Російські війська можуть використовувати в Києві спеціальні радіоретранслятори для тимчасового керування ударними безпілотниками типу «Шахед». Таку версію озвучив радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий за позивним «Флеш». За його оцінкою, у столиці можуть діяти від одного до трьох ретрансляторів, які створюють додатковий канал зв’язку між оператором і дроном під час польоту.

Що відомо про можливі ретранслятори

За словами Бескрестнова, йдеться про радіотехнічні засоби, які можуть працювати за принципом мережі MESH. Така система передбачає передавання сигналу через кілька вузлів, завдяки чому зв’язок може зберігатися навіть у складних умовах або на значній відстані від основного пункту управління. У контексті застосування ударних безпілотників це потенційно дає змогу передавати команди, змінювати маршрут польоту або уточнювати ціль уже після запуску апарата.

Фахівець наголосив, що подібні ретранслятори можуть бути складними для виявлення. Вони не обов’язково мають постійно випромінювати потужний сигнал, а їхня робота може бути обмежена окремими етапами атаки. Через це виявлення таких засобів потребує поєднання радіотехнічного моніторингу, аналізу польотів безпілотників та вивчення уламків збитих апаратів.

Якщо версія підтвердиться, наявність ретрансляторів може ускладнювати роботу українських засобів радіоелектронної боротьби. У такому разі безпілотник може отримувати команди навіть у ситуації, коли його основний канал зв’язку блокується або коли апарат виходить за межі прямої дії окремих засобів придушення сигналу.

Водночас сама згадка про можливе онлайн-керування не означає, що всі «Шахеди» під час атак управляються вручну. Значна частина таких безпілотників може виконувати заздалегідь запрограмований маршрут. Однак додатковий канал зв’язку потенційно дозволяє змінювати поведінку окремих апаратів у польоті, реагувати на ситуацію в повітрі або коригувати напрямок руху перед наближенням до цілі.

Чому «Флеш» пов’язує це з ударами по Києву

Сергій Бескрестнов пов’язує свою версію з особливостями попередніх атак на столицю. За його словами, під час одного з ударів спостерігалася ситуація, коли безпілотник міг діяти керовано, хоча в небі не було інших «Шахедів», які традиційно могли б використовуватися як повітряні ретранслятори.

Ця обставина, на думку фахівця, може свідчити про застосування наземного або іншого стаціонарного елемента системи зв’язку. Водночас така інтерпретація залишається припущенням, адже поведінку безпілотника можуть пояснювати й інші чинники: особливості бортової навігації, попередньо завантажений маршрут, робота супутникових систем або невідомі технічні модифікації апарата.

Окрему увагу Бескрестнов звернув на ризики для української протиповітряної оборони. Якщо російська сторона справді здатна коригувати політ безпілотника в реальному часі, під загрозою можуть опинитися не лише об’єкти міської інфраструктури, а й позиції засобів ППО, розташовані поблизу потенційних цілей.

«Поки існуватиме онлайн-керування “Шахедами”, під ударом будуть не лише мости, а й засоби ППО», — заявив Бескрестнов.

Він також повідомив, що українські спеціалісти продовжують досліджувати уламки російських безпілотників. За його словами, у вже вивчених апаратах не було виявлено інших очевидних засобів зв’язку, які могли б повністю пояснити зафіксовані випадки керованого польоту. Саме тому версія про використання зовнішніх ретрансляторів залишається однією з можливих.

Що це означає для захисту столиці

Потенційна робота ретрансляторів у межах Києва або поблизу нього створює для української сторони додаткову проблему. Традиційні системи радіоелектронної боротьби розраховані на придушення каналів навігації чи управління, однак ефективність такого впливу залежить від конкретної архітектури зв’язку, потужності сигналу, висоти польоту дрона та відстані до джерела керування.

У разі використання мережі з кількома вузлами нейтралізація одного елемента не обов’язково припиняє передавання команд. Система може змінювати маршрут сигналу або використовувати інший доступний вузол. Це не означає автоматичної невразливості безпілотників, однак робить протидію складнішою та потребує точнішого виявлення джерел випромінювання.

Для українських фахівців важливими залишаються аналіз уламків, зіставлення даних радіотехнічної розвідки та вивчення поведінки дронів під час різних атак. Такі дослідження можуть допомогти визначити, чи справді йдеться про зовнішнє керування, чи зафіксовані маневри пояснюються автономними алгоритмами та попереднім програмуванням.

Наразі незалежного підтвердження того, що в Києві працюють російські MESH-ретранслятори, немає. Тому озвучену інформацію слід сприймати саме як експертну оцінку та робочу версію, яку перевіряють українські військові й технічні спеціалісти. Водночас можливість дистанційного коригування польоту ударних безпілотників залишається важливим фактором, який враховується під час планування протиповітряного та радіоелектронного захисту столиці.

Нагадаємо, у ніч на 3 жовтня російські війська атакували Україну 157 безпілотниками. Серед них були ударні «Шахеди», «Гербери» та дрони-імітатори. Зафіксовані влучання на 12 локаціях. Українські сили протиповітряної оборони продовжують відбивати атаки, а фахівці аналізують уламки застосованих російських апаратів для встановлення їхніх технічних можливостей.