Експринц Ендрю судиться з британською поліцією через арешт у справі Епштейна

Молодший брат короля Великої Британії Ендрю Маунтбеттен-Віндзор подав позов проти поліції долини Темзи через свій арешт у справі, пов’язаній із документами щодо покійного американського фінансиста та сексуального злочинця Джеффрі Епштейна. Колишній герцог Йоркський просить суд перевірити, чи діяли правоохоронці в межах закону, коли затримували його та проводили обшуки у пов’язаних із ним резиденціях.

Позов оформлено як заяву про судовий перегляд дій поліції. Така процедура дає змогу оскаржити законність рішень державних органів і перевірити, чи мали вони достатні підстави для застосування своїх повноважень. У центрі уваги опинилися ордери на обшук, на підставі яких правоохоронці провели рейди в будинку на території маєтку Сандрінгем, а також у колишній резиденції Royal Lodge у Віндзорі.

Справу розглядатиме Високий суд Великої Британії. Найближчими днями там має відбутися закрите слухання, під час якого суддя вирішить, чи можуть бути оприлюднені окремі документи, що стосуються судового перегляду. Закритий формат засідання пояснюється чутливістю матеріалів і можливим впливом їхнього розголошення на подальше розслідування.

Що оскаржує експринц

Маунтбеттен-Віндзор не просто заперечує висунуті проти нього підозри, а ставить під сумнів сам порядок дій поліції. Його юридична команда прагне встановити, чи були достатні правові підстави для затримання, допиту та проведення обшуків. Якщо суд дійде висновку, що правоохоронці діяли з порушеннями, це може вплинути на подальший перебіг кримінального провадження.

Особливе значення для захисту мають документи, на яких ґрунтувалися рішення поліції. Йдеться про матеріали, отримані під час розслідувань справи Епштейна та оприлюднені Міністерством юстиції США. У цих масивах міститься інформація про контакти фінансиста, його оточення та можливе використання впливових зв’язків.

За версією британських правоохоронців, Ендрю міг користуватися посадою торгового посланця Великої Британії для передавання конфіденційної інформації Епштейну та іншим особам. Саме ці підозри пов’язують із можливим зловживанням службовим становищем. Водночас остаточну оцінку доказам має надати суд, а сам факт арешту не означає доведеності вини.

Подання позову стало одним із найгучніших юридичних кроків у справі колишнього герцога Йоркського. Представники Маунтбеттена-Віндзора намагаються з’ясувати, чи відповідали рішення поліції принципам законності, обґрунтованості та пропорційності. У британській правовій системі навіть високопоставлені особи можуть вимагати перевірки державних рішень, якщо вважають, що їхні права були порушені.

Арешт і наслідки для королівської родини

Ендрю затримали 19 лютого за підозрою у зловживанні службовим становищем. Це стало безпрецедентною подією для сучасної британської монархії: його назвали першим приблизно за 300 років членом королівської родини, якого затримали та доставили на допит у межах кримінального розслідування.

Арешту передували масштабні суспільні дискусії навколо зв’язків Ендрю з Джеффрі Епштейном. Американський фінансист, який помер у 2019 році, був засуджений за сексуальні злочини, а його контакти з представниками політичних, ділових і аристократичних кіл багато років залишаються предметом уваги слідчих та журналістів.

У жовтні 2025 року Ендрю Маунтбеттен-Віндзора позбавили титулу принца через звинувачення, пов’язані з його стосунками з Епштейном. Рішення стало серйозним ударом по його статусу та означало подальше дистанціювання королівської родини від колишнього герцога Йоркського. Після цього він утратив значну частину публічної ролі й більше не виконує офіційних обов’язків від імені монархії.

Суспільний резонанс навколо справи посилився після оприлюднення мільйонів документів, зібраних американськими органами юстиції. У матеріалах згадуються різні епізоди, контакти та обставини, які тепер вивчають британські слідчі. Водночас наявність імені людини в документах сама по собі не є доказом її причетності до злочину. Саме тому суд має відокремити підтверджені факти від припущень і публічних звинувачень.

Історичне значення судового спору

Позов називають винятковим ще й через його конституційний та історичний контекст. Це перший випадок упродовж кількох століть, коли член британської королівської родини оскаржує законність кримінального провадження проти себе. У публічному просторі його порівнюють із подіями часів суду над Карлом I у 1649 році, хоча сучасний процес відбувається в межах зовсім іншої правової та політичної системи.

Нині суд має визначити не винуватість чи невинуватість Ендрю, а законність конкретних дій поліції. Якщо перегляд буде дозволено в повному обсязі, сторони зможуть детальніше представити аргументи щодо ордерів на обшук, підстав для арешту та використання матеріалів, пов’язаних зі справою Епштейна.

Для поліції долини Темзи цей процес також матиме важливі наслідки. Правоохоронці повинні будуть обґрунтувати, чому саме наданих матеріалів було достатньо для таких масштабних заходів щодо колишнього високопоставленого члена королівської родини. Будь-які процедурні помилки можуть поставити під сумнів окремі докази та посилити критику на адресу слідства.

Водночас для британської монархії справа залишається серйозним репутаційним викликом. Незалежно від результату судового перегляду, арешт і подальший позов привертають увагу до питання відповідальності людей, які мають або мали доступ до державних посад і впливових міжнародних контактів. Рішення суду може визначити не лише подальшу юридичну долю Ендрю Маунтбеттена-Віндзора, а й підходи до оцінки подібних справ у майбутньому.