Пономарьова Мар'яна
Український ринок електроенергії може зіткнутися з парадоксальною ситуацією: у період найбільшої потреби в додатковому ресурсі імпорт із країн Європи виявиться економічно невигідним для трейдерів. Причиною цього називають чинні прайс-кепи — граничні ціни, встановлені для окремих сегментів оптового ринку електроенергії.
Як пояснив головний юрисконсульт відділу регуляторного забезпечення АТ «Енергетична компанія України» Олександр Прилєпов, цінові обмеження можуть стримувати комерційні поставки електроенергії з сусідніх держав саме тоді, коли українська енергосистема відчуває дефіцит. У такій ситуації замість додаткового імпорту країна ризикує отримати обмеження споживання або вимушено звертатися по аварійну допомогу.
Прайс-кеп фактично визначає максимальну вартість, за якою ресурс може продаватися на певному сегменті ринку. Якщо електроенергія на європейському ринку коштує дорожче, ніж дозволено українським обмеженням, постачальник не має достатнього економічного стимулу продавати її в Україну. Адже придбання ресурсу за високою ціною та його подальший продаж за нижчою регульованою вартістю призводить до збитків або робить операцію надто ризикованою.
Чому прайс-кепи впливають на імпорт
Україна імпортує електроенергію тоді, коли внутрішнього виробництва недостатньо для покриття попиту. Найбільш критичними є години пікового навантаження, коли одночасно зростає споживання домогосподарств, промислових підприємств і об’єктів критичної інфраструктури. Саме у такі періоди ціна ресурсу в європейських країнах також може швидко підвищуватися.
Якщо українська гранична ціна залишається нижчою за фактичну вартість електроенергії на зовнішньому ринку, імпортерам складно укладати відповідні контракти. Навіть технічна можливість передати електроенергію через міждержавні перетини не гарантує, що така операція відбудеться. Для бізнесу важливі не лише доступні потужності мережі, а й можливість продати ресурс за ціною, яка компенсує витрати на його закупівлю, транспортування та балансування.
«Ми виступаємо за скасування граничних цін на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринках, оскільки прайс-кепи штучно обмежують можливості комерційного імпорту із сусідніх країн», — зазначив Олександр Прилєпов.
За його словами, у разі посилення дефіциту наслідки штучного стримування ціни можуть бути значно серйознішими, ніж тимчасове подорожчання електроенергії. Система може перейти до обмеження споживання, а постачальникам доведеться залучати аварійну допомогу. Її вартість, як правило, вища за ціну ресурсу, придбаного через звичайні ринкові механізми.
Ризик відключень замість доступного ресурсу
Експерт наголошує, що низька гранична ціна не означає автоматичного здешевлення електроенергії для кінцевого споживача. Якщо через обмеження імпорт не надходить у необхідному обсязі, дефіцит нікуди не зникає. Він лише проявляється в іншій формі — через зниження надійності постачання, примусові обмеження або потребу терміново залучати дорожчі резерви.
Для енергосистеми особливо важливо мати ресурс у години максимального навантаження. Виробники та постачальники з інших країн готові спрямовувати електроенергію туди, де за неї пропонують конкурентну ціну. Якщо ж український ринок обмежує ціну нижче рівня, сформованого попитом і пропозицією в регіоні, ресурс може залишитися на інших напрямках.
Окремою проблемою є маневрова генерація. Такі електростанції можуть швидко збільшувати виробництво, коли споживання зростає або частина потужностей недоступна. Проте робота маневрових об’єктів часто пов’язана з вищими витратами, тому надто жорсткі цінові обмеження здатні зменшити зацікавленість інвесторів і власників генерувальних потужностей у їхній участі на ринку.
Раніше віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати України Олександр Трохимець також попереджав, що недостатній рівень прайс-кепів може обмежити залучення імпорту та маневрової генерації саме в дефіцитні години. Це підвищує ризики для стабільності енергопостачання в періоди пікового попиту.
Вплив на інтеграцію з європейським ринком
Скасування або перегляд прайс-кепів розглядають не лише як інструмент для збільшення імпорту. Такий крок може мати значення для подальшого об’єднання українського ринку з європейським. Спільний енергетичний простір передбачає, що ціни мають відображати реальний баланс попиту та пропозиції, а учасники ринку повинні мати можливість реагувати на дефіцит або надлишок ресурсу.
На думку Олександра Прилєпова, без цінової стелі ринок зможе залучати більше електроенергії, необхідної для покриття попиту. Вартість ресурсу при цьому визначатиметься ринковими умовами, а не фіксованим обмеженням. У години дефіциту ціна може зрости, однак саме цей сигнал стимулюватиме постачальників збільшувати пропозицію, а споживачів — раціональніше планувати використання електроенергії.
Водночас повне скасування обмежень потребує зваженого підходу. Для побутових споживачів і соціально важливих підприємств різке підвищення оптових цін може створити додаткове фінансове навантаження. Тому разом із реформуванням оптового ринку мають діяти механізми адресної підтримки та захисту вразливих категорій, а також прозорі правила для постачальників.
«Відмова від прайс-кепів сприятиме насиченню ринку необхідним ресурсом за вартістю, яка формуватиметься відповідно до попиту і пропозиції», — наголосив представник енергетичної компанії.
До дискусії про зміну граничних цін долучилася і Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України. Організація закликала регулятора підвищити прайс-кепи напередодні опалювального сезону, коли навантаження на енергосистему традиційно зростає. Для бізнесу та енергетичних компаній це питання пов’язане не лише з ціною електроенергії, а й із прогнозованістю постачання.
Отже, прайс-кепи, які свого часу запроваджувалися для стримування різких коливань вартості, можуть мати побічний ефект. Якщо їхній рівень не відповідає ситуації на регіональному ринку, Україна ризикує втратити частину комерційного імпорту в найскладніші години. У результаті дешевше регуляторне обмеження може обернутися дорожчою аварійною допомогою, дефіцитом ресурсу та необхідністю відключати споживачів.
СВАМ, кадри та інвестиції: що загрожує видобувній галузі