Медичні сили Збройних Сил України очолив полковник медичної служби Костянтин Гуменюк. Нового командувача колективу представив головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий. За його словами, перед військовим медичним керівництвом поставлено завдання змінити підходи до організації допомоги українським захисникам і зробити систему більш результативною.
Призначення відбулося відповідно до указу Президента України. На новій посаді Костянтин Гуменюк має координувати роботу Медичних сил ЗСУ, посилювати взаємодію між медичними підрозділами та забезпечувати ефективну підтримку військовослужбовців на всіх етапах надання допомоги.
Що відомо про Костянтина Гуменюка
Костянтин Гуменюк є військовим хірургом і має значний досвід служби у Збройних Силах України. Раніше він працював у Десантно-штурмових військах, де медики часто виконують завдання в умовах підвищеного ризику, обмеженого часу та складної обстановки.
До призначення командувачем Медичних сил Гуменюк обіймав посаду головного хірурга Збройних Сил України. Такий досвід передбачає не лише практичну роботу з пораненими, а й участь у плануванні медичного забезпечення, організації лікування та вдосконаленні алгоритмів допомоги військовослужбовцям.
Михайло Драпатий під час представлення нового керівника наголосив на його професійних якостях і авторитеті. За словами головнокомандувача, Гуменюк добре розуміє відповідальність кожного рішення, яке ухвалюється під час хірургічного втручання, а також має практичний досвід роботи в найскладніших ситуаціях.
Окремо було відзначено, що новий командувач користується повагою не лише серед військових медиків. Його професійні зв’язки та досвід охоплюють цивільну систему охорони здоров’я і волонтерське середовище. Це може стати важливою перевагою для подальшої координації між різними складовими медичної допомоги.
Які завдання поставили перед новим командувачем
Одним із головних напрямів роботи Костянтина Гуменюка стане оновлення підходів до функціонування Медичних сил ЗСУ. Йдеться про те, щоб військова медицина була більш оперативною, технологічною та орієнтованою на конкретний результат. У центрі уваги має залишатися життя і здоров’я військовослужбовця, а не формальні показники діяльності окремих підрозділів.
Михайло Драпатий підкреслив, що ефективність військової медицини не можна оцінювати лише за кількістю аптечок, шпиталів, медичних заходів або проведених нарад. Найважливішим критерієм має бути кількість життів українських захисників, які вдалося зберегти завдяки своєчасним і професійним рішенням.
Такий підхід охоплює весь ланцюг медичного забезпечення: надання першої допомоги безпосередньо на полі бою, швидку евакуацію, стабілізацію поранених, роботу госпіталів, хірургічне лікування та подальшу реабілітацію. Від злагодженості кожного етапу залежить шанс військовослужбовця на виживання, одужання і повернення до повноцінного життя.
Серед важливих завдань також залишається впровадження сучасних медичних технологій. Для військової медицини особливе значення мають швидкий обмін інформацією, чітка маршрутизація поранених, доступ до необхідного обладнання та постійне вдосконалення протоколів лікування. Нове керівництво має визначити, які рішення дадуть змогу скоротити час між отриманням поранення та наданням кваліфікованої допомоги.
Кадровий дефіцит і подальший розвиток Медичних сил
Ще одним викликом для Медичних сил ЗСУ є нестача кваліфікованих кадрів. Через масштаб і тривалість війни військова медицина потребує більшої кількості лікарів, медичних сестер, бойових медиків, фахівців з евакуації та реабілітації. Залучення досвідчених спеціалістів і підготовка нових медичних кадрів залишаються серед пріоритетів.
Подолання кадрового дефіциту передбачає не тільки пошук людей, готових долучитися до служби. Важливо також створити умови для професійного розвитку, навчання та обміну досвідом. Медичні працівники мають бути забезпечені необхідними засобами, зрозумілими алгоритмами роботи та підтримкою командування.
Призначення військового хірурга на посаду командувача Медичних сил може свідчити про прагнення посилити практичну складову управління системою. Досвід роботи безпосередньо з пораненими дає змогу краще розуміти проблеми, з якими стикаються медики на передовій, евакуаційні екіпажі та лікарі у військових госпіталях.
Водночас результативність змін залежатиме від спільної роботи всіх підрозділів Збройних Сил України. Військова медицина потребує координації з бойовими частинами, логістикою, системою підготовки особового складу та цивільними медичними установами. Саме взаємодія між цими напрямами дає змогу швидше реагувати на потреби армії.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Костянтина Гуменюка командувачем Медичних сил ЗСУ 14 вересня 2026 року. Від нового керівника очікують посилення системи медичного забезпечення, залучення додаткових фахівців і впровадження рішень, які допоможуть зберегти життя українських військовослужбовців.
Михайло Драпатий наголосив, що робота над підвищенням ефективності Медичних сил має тривати спільно з усіма складовими Збройних Сил України. Основною метою залишається створення сильної, сучасної та спроможної військової медицини, яка зможе своєчасно реагувати на виклики війни.
Український Червоний Хрест допомагає постраждалим від атаки РФ у Харкові