Долар під тиском: банкір пояснив, чого чекати від курсу наступного тижня

Осінь традиційно стає одним із найнапруженіших періодів для валютного ринку, а цього року додатковий тиск на гривню формують імпорт енергоносіїв, підвищений попит бізнесу та загальна невизначеність. Учасники ринку стежать за тим, чи зможе долар утриматися в межах прогнозованого діапазону, а також чи з’являться передумови для його руху до позначки 46 гривень.

На тижні з 12 до 18 жовтня курс валют, найімовірніше, залишатиметься під впливом дисбалансу між попитом і пропозицією. Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий зазначає, що головним фактором стабільності стане активність Національного банку. Регулятор і надалі може компенсувати нестачу валюти на ринку, не допускаючи різких коливань.

За оцінкою банкіра, попит на іноземну валюту буде вищим за її природну пропозицію приблизно на 15–20%. Така різниця не обов’язково означає початок масштабної валютної кризи, однак створює постійне навантаження на міжбанківський сегмент. Якщо воно зберігатиметься протягом тривалого часу, роль валютних інтервенцій Національного банку лише зростатиме.

Що тисне на гривню восени

Одним із ключових джерел попиту залишаються імпортери. Компанії закуповують пальне, газ, електроенергію, обладнання та інші товари, необхідні для підтримання операційної діяльності. Напередодні холодного сезону обсяги таких закупівель традиційно збільшуються, адже бізнес прагне сформувати запаси та заздалегідь закрити частину майбутніх потреб.

Особливе значення має імпорт енергоресурсів. Підвищені витрати на паливо впливають не лише на безпосередній попит на долар і євро, а й на собівартість перевезень, виробництва та торгівлі. У результаті валютні коливання поступово відображаються на цінах для споживачів. Подорожчання бензину, дизельного пального, окремих продуктів і послуг посилює відчуття економічної напруги та змушує громадян уважніше стежити за курсом.

Додатковим чинником є погіршення інформаційного фону. Після атак, перебоїв зі світлом або повідомлень про нові економічні ризики може швидко зрости попит на готівкову валюту. У такі моменти люди та компанії намагаються створити додатковий фінансовий запас, що здатне тимчасово підштовхнути котирування в обмінниках.

Водночас нинішня ситуація не виглядає як системний ажіотаж. Міжбанківський і готівковий сегменти, за прогнозом, залишатимуться близькими за значеннями. Це означає, що різниця між офіційними котируваннями, цінами банків і пропозиціями обмінників не повинна бути надмірною. Якщо ж на окремих майданчиках виникатимуть помітні відхилення, вони, найімовірніше, матимуть локальний і короткостроковий характер.

Яким може бути курс долара та євро

На міжбанківському ринку прогнозований коридор для американської валюти становить 44,7–45,3 гривні за долар. У готівковому сегменті курс може коливатися в межах 44,8–45,4 гривні за долар. Таким чином, базовий сценарій не передбачає різкого виходу долара за межі 45 гривень, хоча в окремі дні продаж валюти може відбуватися ближче до верхньої межі діапазону.

Для євро прогнозований діапазон дещо ширший. На міжбанку котирування можуть перебувати в межах 50–51,5 гривні за євро, тоді як у готівкових обмінниках очікується коридор 50–52 гривні за євро. На ціну європейської валюти впливатиме не лише внутрішній попит в Україні, а й співвідношення євро до долара на міжнародному ринку.

За такого сценарію долар може періодично наближатися до верхньої межі прогнозу, проте його стабільний рух до 46 гривень наступного тижня не є базовим очікуванням. Для цього мав би виникнути одночасно цілий комплекс негативних факторів: різке зростання попиту, скорочення валютної пропозиції, посилення панічних настроїв і недостатня активність регулятора.

Найімовірніше, ринок рухатиметься хвилеподібно. У дні активних закупівель імпортерів долар може дорожчати, а після валютних інтервенцій або збільшення пропозиції повертатися ближче до середини коридору. Тому оцінювати ситуацію лише за одним значенням курсу наприкінці дня буде некоректно. Важливішою є загальна тенденція та швидкість реакції Національного банку.

Чому роль Національного банку залишається вирішальною

За словами Тараса Лєсового, для вирівнювання попиту та пропозиції регулятор може спрямовувати на ринок близько 1–1,2 мільярда доларів щотижня. У такій ситуації Національний банк фактично виконує роль валютного запобіжника: коли потреба в іноземній валюті перевищує надходження, він компенсує дефіцит власними продажами.

Саме здатність регулятора діяти на випередження визначатиме динаміку курсу з 12 до 18 жовтня. Якщо інтервенції залишатимуться регулярними, а учасники ринку розумітимуть правила гри, різкі стрибки будуть малоймовірними. Навіть за підвищеного попиту бізнес і населення не матимуть достатніх причин для масової купівлі валюти «на випередження».

Водночас така модель має вразливість. Стабільність гривні дедалі більше залежить від постійної присутності регулятора, а не від повністю збалансованого ринкового попиту та пропозиції. Якщо потреба в імпорті зростатиме, а валютні надходження не компенсуватимуть цей процес, навантаження на міжнародні резерви може посилитися.

Однак у короткостроковій перспективі підстав для панічних настроїв немає. Поки Національний банк має ресурс для проведення інтервенцій, валютний ринок може зберігати керованість. Основний сценарій на наступний тиждень передбачає помірні коливання долара та євро в окреслених межах, без неконтрольованого прориву до нових психологічних рівнів.

Отже, долар навряд чи стабільно перевищить 46 гривень у жовтні за відсутності нових сильних потрясінь. Водночас повністю виключати короткочасні стрибки не можна, особливо на готівковому ринку. Найближчими днями варто очікувати ситуації, коли тиск на гривню зростає, а валютний запобіжник у вигляді інтервенцій Національного банку стримує надмірну волатильність.