Технологічний розвиток і поширення штучного інтелекту стали однією з причин різкого збільшення кількості поправок до проєкту державного бюджету України на 2026 рік. Про це заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна». За її словами, нові цифрові інструменти дають змогу значно швидше готувати та подавати великий обсяг пропозицій до бюджетного документа.
Водночас така можливість створює додаткове навантаження на парламентський бюджетний процес. Частина поправок може подаватися не як результат тривалого аналізу потреб держави, а як масово сформовані документи, підготовлені за допомогою алгоритмів. Саме тому голова комітету назвала ситуацію своєрідним «спамом» у поправках до бюджету-2026.
Йдеться не про заборону використання штучного інтелекту, а про необхідність відповідального підходу до його застосування. ШІ може допомагати депутатам аналізувати великі масиви даних, порівнювати бюджетні показники, формулювати пропозиції та швидко готувати тексти документів. Проте автоматично створена поправка все одно має бути змістовно перевірена, обґрунтована й узгоджена з реальними можливостями державного бюджету.
Чому кількість бюджетних поправок зростає
Традиційно депутати подають поправки до проєкту бюджету, щоб змінити обсяги фінансування окремих сфер, державних програм або регіональних видатків. Такі пропозиції можуть стосуватися освіти, медицини, соціального захисту, оборони, відновлення інфраструктури та підтримки місцевих громад. У нормальному законодавчому процесі кожна поправка має містити зрозуміле пояснення, розрахунки та аргументи на користь запропонованих змін.
Однак збільшення доступності цифрових інструментів знижує час і зусилля, необхідні для підготовки великої кількості документів. Якщо раніше на опрацювання тексту, таблиць і фінансових обґрунтувань могли витрачатися години або дні, то нині частину технічної роботи здатні виконувати програми на основі штучного інтелекту. У результаті до парламенту може надходити значно більше поправок, ніж комітети фізично спроможні детально розглянути в короткі строки бюджетного процесу.
Проблема полягає не лише в кількості. Масове подання однотипних або недостатньо опрацьованих пропозицій ускладнює визначення пріоритетів. Працівникам апарату та членам профільного комітету доводиться витрачати час на технічну перевірку документів, виявлення повторів, уточнення формулювань і пошук можливих фінансових наслідків. Це може відволікати увагу від поправок, які справді мають стратегічне значення для держави.
Поправки без джерел фінансування
Окремим викликом залишаються традиційні пропозиції щодо збільшення видатків без зазначення джерел, з яких ці витрати можна профінансувати. Така практика не є новою, однак за умов масового використання ШІ її масштаби можуть зростати. Алгоритм здатен швидко сформувати переконливий текст поправки, але не гарантує, що запропоновані цифри відповідають доходам бюджету, прогнозам економічного розвитку або вже взятим державою зобов’язанням.
Збільшення фінансування однієї програми автоматично означає потребу знайти відповідний ресурс. Це може бути скорочення видатків за іншою статтею, перерозподіл коштів, додаткові доходи або інше законне джерело. Якщо такого пояснення немає, поправка фактично містить лише побажання, а не реалістичну бюджетну пропозицію.
Наявність фінансового обґрунтування є ключовою умовою якісної поправки. Без нього неможливо оцінити, як запропоновані зміни вплинуть на дефіцит бюджету, державний борг, виконання соціальних програм та фінансування критично важливих напрямів. Особливо чутливим це питання є для бюджету воєнного часу, коли ресурси держави обмежені, а потреби в обороні, безпеці та відновленні залишаються надзвичайно високими.
Саме тому бюджетний комітет має перевіряти не тільки формальну відповідність поправок установленим вимогам, а й реалістичність їхнього виконання. Навіть технічно бездоганний документ не може бути підтриманий, якщо він не має фінансового покриття або суперечить загальній бюджетній політиці.
Як ШІ може змінити бюджетний процес
Штучний інтелект потенційно здатен зробити роботу депутатів ефективнішою. Його можна використовувати для пошуку розбіжностей у бюджетних показниках, аналізу динаміки видатків, перевірки повторюваних положень і моделювання наслідків запропонованих рішень. Також цифрові системи можуть допомагати швидше структурувати численні пропозиції та групувати їх за напрямами.
Проте ефективність таких інструментів залежить від якості даних і контролю з боку людини. ШІ може помилятися, неправильно трактувати фінансові показники або створювати переконливі, але необґрунтовані висновки. Відповідальність за зміст поправки, її наслідки та відповідність законодавству має залишатися за депутатом або суб’єктом законодавчої ініціативи, а не за програмою.
Для запобігання «спаму» в бюджетних поправках можуть знадобитися чіткіші правила їх підготовки та подання. Серед можливих підходів — обов’язкові розрахунки фінансового впливу, пояснення джерел покриття видатків, перевірка на дублювання, обмеження на подання технічно однакових пропозицій і посилення відповідальності за необґрунтовані зміни. Водночас такі механізми не повинні перешкоджати депутатам подавати важливі пропозиції або порушувати питання, які потребують додаткового фінансування.
Ситуація навколо поправок до державного бюджету-2026 демонструє, як цифрова трансформація змінює роботу парламенту. Штучний інтелект уже може впливати не лише на бізнес, освіту чи повсякденні послуги, а й на підготовку законодавчих документів. Його використання здатне прискорити бюджетний процес, але за відсутності контролю водночас збільшує кількість формальних і фінансово необґрунтованих пропозицій.
Головним завданням парламенту залишається пошук балансу між відкритістю до нових технологій і якістю ухвалення рішень. Велика кількість поправок сама по собі не свідчить про ефективну роботу депутатів. Важливішими є їхня аргументованість, відповідність пріоритетам держави та наявність реальних джерел фінансування. У цьому контексті використання ШІ має бути інструментом для кращого аналізу, а не способом механічно збільшити кількість бюджетних пропозицій.
У Києві встановили 12 турелей зі ШІ проти реактивних «Шахедів»