У Києві встановили 12 турелей зі ШІ проти реактивних «Шахедів»

У Києві посилюють захист від нової загрози, яку становлять реактивні дрони-камікадзе. У столиці вже встановили 12 автоматичних турелей зі штучним інтелектом, призначених для виявлення та знищення повітряних цілей. Йдеться, зокрема, про реактивні версії «Шахедів», які рухаються значно швидше за звичайні безпілотники й залишають менше часу для роботи протиповітряної оборони.

Про розгортання таких установок повідомив радник з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов. За його словами, турелі є українською розробкою. Їхнє головне завдання полягає в тому, щоб автоматично супроводжувати повітряну ціль і вести по ній вогонь із кулемета.

Як працюють автоматичні турелі проти дронів

Автоматизована турель поєднує в собі механічну платформу, засоби спостереження, програмне забезпечення та кулеметне озброєння. Система має виявити об’єкт у небі, визначити його напрямок руху, оцінити швидкість і супроводжувати ціль у режимі реального часу. Завдяки цьому оператор отримує інструмент, здатний реагувати швидше, ніж під час повністю ручного наведення.

Використання штучного інтелекту в таких комплексах дає змогу автоматизувати частину найбільш складних операцій. Алгоритми можуть допомагати розпізнавати безпілотник серед інших об’єктів, утримувати його в полі зору та коригувати наведення зброї. Водночас такі системи не скасовують необхідності контролю з боку військових фахівців. Остаточна ефективність залежить від умов видимості, відстані до цілі, швидкості дрона, особливостей маршруту та роботи інших компонентів протиповітряної оборони.

Для захисту Києва автоматичні турелі важливі ще й тому, що можуть доповнювати дорожчі системи ППО. Застосування ракет проти кожної повітряної цілі є ресурсозатратним, особливо коли йдеться про масовані атаки безпілотниками. Кулеметні комплекси здатні стати одним із рівнів оборони на коротких дистанціях, якщо ціль потрапляє в зону їхньої відповідальності.

Реактивні «Шахеди» створюють для української ППО додаткові труднощі. Порівняно з моделями з поршневими двигунами, вони можуть мати вищу швидкість, а отже, швидше долають відстань до міста. Це скорочує час, необхідний для виявлення, передачі інформації, ухвалення рішення та відкриття вогню. Саме тому автоматизація і швидке наведення набувають особливого значення.

Українські технології для протидії реактивним «Шахедам»

Встановлення 12 турелей у Києві є частиною ширшого процесу пошуку доступних і технологічних рішень для боротьби з безпілотниками. За словами Сергія Бескрестнова, подібні установки планують розміщувати й надалі. Масштабування таких систем може допомогти створити щільніше прикриття окремих районів і важливих об’єктів.

Водночас кількість турелей не є єдиним показником ефективності оборони. Важливе значення мають їхнє розташування, здатність працювати в різний час доби, захищеність від перешкод і взаємодія з радіолокаційними засобами. Окремим викликом залишається необхідність відрізняти ворожі дрони від цивільних об’єктів у повітрі та не створювати додаткових ризиків для міста.

Україна паралельно розробляє й інші засоби протидії швидкісним безпілотникам. Раніше повідомлялося про створення малої ракети «Ніка», яку планують використовувати для знищення реактивних дронів. Наразі проєкт готують до випробувань. Якщо ракета підтвердить заявлені характеристики, вона може доповнити вже наявні рішення та розширити можливості української протиповітряної оборони.

Окрему увагу приділяють і озброєнню винищувачів F-16. Україна шукає боєприпаси, які можна застосовувати проти реактивних безпілотників. Авіаційний компонент здатен перехоплювати цілі на значній відстані від населених пунктів, однак його використання залежить від погодних умов, доступності літаків, боєприпасів та інформації про повітряну обстановку.

За оцінкою президента України Володимира Зеленського, нині реактивні дрони вдається збивати приблизно у 50–55% випадків, а іноді цей показник сягає 60%. Такі цифри демонструють, що нова загроза залишається складною навіть для багаторівневої системи оборони. Тому українські військові та інженери одночасно працюють над ракетами, авіаційними засобами, мобільними вогневими групами, засобами радіоелектронної боротьби й автоматизованими турелями.

Що потрібно знати киянам під час повітряної тривоги

Поява автоматичних турелей у столиці не означає, що небезпека для мешканців зникає. Будь-яка система протиповітряної оборони має певну зону роботи, а повітряні цілі можуть змінювати маршрут, рухатися на різній висоті або атакувати одночасно з кількох напрямків. Саме тому під час сигналу повітряної тривоги громадянам необхідно дотримуватися базових правил безпеки.

Під час тривоги не варто перебувати біля вікон, на балконах і відкритих майданчиках. Якщо немає можливості швидко дістатися укриття, слід перейти до приміщення без вікон і скористатися правилом двох стін. Найбезпечнішим варіантом залишається спеціально обладнане укриття або підземний простір, доступний для цивільних.

Також не можна намагатися самостійно спостерігати за роботою протиповітряної оборони, знімати або поширювати відео польотів ракет, дронів і моментів ураження цілей. Подібні матеріали можуть розкривати розташування оборонних засобів і допомагати противнику коригувати подальші атаки.

Розгортання турелей зі штучним інтелектом свідчить про те, що українська оборона адаптується до зміни характеристик повітряних загроз. Реактивні «Шахеди» потребують швидкої реакції, точного наведення та поєднання різних видів озброєння. Автоматичні кулеметні комплекси, нові ракети, винищувачі та інші технології мають працювати як єдина система, щоб підвищити рівень захисту Києва й зменшити ризики для цивільного населення.