Білорусь слідом за Кремлем заявила, що її «запрошено» в Раду миру Трампа

Світова спільнота продовжує обговорювати несподіваний крок з боку Вашингтона: президент США, Дональд Трамп, виступив з ініціативою об'єднати різні сторони для обговорення конфлікту в Газі. Після заяви кремля, що його запросили до нового формату, аналогічна інформація прозвучала й від білоруської сторони — у Мінську заявили, що їх «запрошено» стати частиною запропонованої Ради миру, куди, за словами офіційних осіб, має увійти і самопроголошений лідер Білорусі, Олександр Лукашенко.

Білорусь слідом за Кремлем заявила, що її «запрошено» в Раду миру Трампа

Офіційні коментарі Мінська з'явилися одразу після того, як у російському медіапросторі поширилися повідомлення про можливе залучення Москви до ініціативи Трампа. Мінськ повідомив, що отримав запит на участь у форматі, який має займатися питаннями деескалації та гуманітарної допомоги у зоні конфлікту. У відповідях білоруські джерела наголошують на готовності розглянути пропозицію, але водночас говорять про необхідність чітких правил і гарантій для будь-якої участі в дипломатичній платформі.

Що оголосила білоруська сторона і які питання залишаються відкритими

Офіційні заяви з Мінська містять кілька ключових моментів: по-перше, акцент на тому, що Білорусь нібито отримала запрошення; по-друге, підкреслення готовності долучитися до переговорів за умови формування справедливих процедур; по-третє, вимога про невтручання у внутрішні справи та дотримання міжнародного права. Водночас залишається невизначеність щодо формату участі: чи йдеться про спостережну місію, повноцінне дипломатичне представництво в Раді миру чи лише консультаційний статус.

Ключові ризики пов'язані з тим, що участь Олександра Лукашенка може бути сприйнята неоднозначно багатьма міжнародними акторами через його внутрішньополітичну легітимність і відносини з росією. Це може ускладнити процес налагодження довіри серед сторін конфлікту та міжнародних партнерів, які прагнуть нейтрального посередника.

Мотивації і можливий вплив на регіонну динаміку

Ініціатива Дональда Трампа може мати кілька цілей: демонстрація дипломатичної активності США, спроба створити багатосторонній майданчик для тиску на сторони бойових дій та прагнення втягнути регіональних гравців у процес, аби зменшити ескалацію. Запрошення акторів, таких як Білорусь чи росія, може допомогти розширити переговорний майданчик, але водночас ускладнити досягнення консенсусу.

Для країн регіону участь Мінська та інших суміжних акторів у Раді миру може означати переорієнтацію дипломатичних зв'язків і нові можливості для гуманітарних коридорів. Проте є ризик, що політичні суперечності перетворять платформу з інструмента деескалації на ще одну арену геополітичного змагання.

Найімовірніші сценарії розвитку подій включають формування консультативної ради з обмеженими мандатами, започаткування гуманітарних ініціатив під міжнародним контролем або, в гіршому випадку, блокування ефективної роботи через суперечності учасників.

Поки що залишається багато питань до конкретної структури і механізмів роботи Ради миру, а також до критеріїв відбору учасників. Чіткі відповіді дадуться лише у разі появи офіційного переліку членів, статуту органу та першого робочого порядку денного. До того ж важливо стежити за реакцією інших ключових гравців — Європейського Союзу, держав Близького Сходу та ООН — на будь-які подібні ініціативи.