11 жовтня виповнилося 30 років відтоді, як Рінат Ахметов став президентом футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк). За цей час команда пройшла шлях від амбітного учасника українського чемпіонату до одного з найвпізнаваніших клубів Східної Європи. Головними символами цієї епохи стали 40 завойованих трофеїв, тріумф у Кубку УЄФА 2009 року та 20 сезонів у найпрестижнішому клубному турнірі Європи — Лізі чемпіонів.
Три десятиліття президентства Ахметова стали найдовшим і найуспішнішим періодом в історії «Шахтаря». Клуб регулярно боровся за чемпіонство України, вигравав національний кубок і суперкубок, а також формував склад, здатний конкурувати на міжнародній арені. За цей час донецька команда перетворилася на стабільного представника України в єврокубках і здобула репутацію клубу, який уміє розвивати талановитих футболістів та грати у видовищний атакувальний футбол.
Від українських перемог до європейського тріумфу
На внутрішній арені «Шахтар» за роки президентства Ріната Ахметова виграв численні чемпіонські титули, кубкові турніри та матчі за Суперкубок України. Команда поступово закріпилася серед лідерів національного футболу, а протистояння з київським «Динамо» стало одним із центральних сюжетів українського спорту. Конкуренція двох клубів підвищувала вимоги до результатів, інфраструктури, трансферної політики та рівня підготовки гравців.
Найяскравішою міжнародною подією цього періоду став фінал Кубка УЄФА 2009 року. У Стамбулі «Шахтар» переміг німецький «Вердер» у додатковий час і вперше у своїй історії здобув європейський клубний трофей. Цей успіх став історичним не лише для донецької команди, а й для всього українського футболу. «Шахтар» продемонстрував, що клуб із України може перемагати у фіналі великого континентального турніру, спираючись на якісну організацію, сильний тренерський штаб і талановитих виконавців.
Перемога в Кубку УЄФА стала результатом тривалої роботи. У складі команди того часу поєдналися досвідчені лідери, технічні бразильські футболісти та вихованці клубної системи. Важливу роль відіграв тренер Мірча Луческу, під керівництвом якого «Шахтар» сформував упізнаваний стиль і почав стабільно заявляти про себе на європейському рівні. Саме після цього тріумфу статус клубу в міжнародному футболі помітно зміцнився.
20 сезонів у Лізі чемпіонів
Окреме місце в історії «Шахтаря» посідає виступ у Лізі чемпіонів. За 30 років команда провела 20 сезонів у головному клубному турнірі Європи. Для українського клубу це показник системної роботи та спортивної стабільності, адже потрапити до Ліги чемпіонів можна лише через перемогу в національному чемпіонаті або складний кваліфікаційний шлях.
Участь у турнірі давала «Шахтарю» можливість регулярно зустрічатися з провідними командами континенту. Донецький клуб грав проти грандів Англії, Іспанії, Італії, Німеччини та Франції, здобував важливі перемоги й виходив до наступних стадій. Найуспішнішим став сезон 2010/2011, коли команда дійшла до чвертьфіналу Ліги чемпіонів. Цей результат залишається одним із найкращих в історії українського футболу на найвищому європейському рівні.
Єврокубкові виступи сприяли зростанню популярності «Шахтаря» за межами України. Клуб став упізнаваним брендом, а його футболісти отримували міжнародне визнання та переходили до провідних команд Європи. Водночас участь у Лізі чемпіонів дозволяла перевіряти рівень команди в матчах із найсильнішими суперниками та підтримувати високі стандарти підготовки.
Спадщина тридцятирічного періоду
Досягнення «Шахтаря» за президентства Ахметова вимірюються не лише кількістю трофеїв. За цей період клуб розбудував сучасну інфраструктуру, створив потужну академію та сформував модель, у якій важливе місце посідають скаутинг, розвиток молоді й робота з іноземними футболістами. Донецька команда стала одним із небагатьох українських клубів, здатних системно конкурувати на міжнародній арені.
Важливою частиною історії став розвиток домашньої футбольної культури. Після відкриття стадіону «Донбас Арена» у 2009 році клуб отримав сучасну спортивну споруду європейського рівня. Війна змусила «Шахтар» залишити Донецьк і проводити домашні матчі в інших містах України та за кордоном, однак команда зберегла професійну структуру, продовжила виступати в єврокубках і залишилася одним із символів українського футболу.
Після початку повномасштабної війни клубу довелося працювати в надзвичайно складних умовах. «Шахтар» змінив логістику, домашні арени та звичний формат підготовки, але не відмовився від боротьби за титули. Команда продовжила представляти Україну в Лізі чемпіонів, залучати молодих гравців і підтримувати футбольні проєкти для дітей та юнаків.
40 трофеїв, Кубок УЄФА та 20 сезонів у Лізі чемпіонів — це ключові цифри тридцятирічної історії «Шахтаря» під керівництвом Ріната Ахметова. Вони відображають не один окремий успішний сезон, а довгостроковий розвиток клубу. За цей час донецька команда стала багаторазовим чемпіоном України, володарем національних кубків і переможцем європейського турніру. Ювілей президентства є нагодою згадати найважливіші перемоги та водночас оцінити шлях, який «Шахтар» пройшов від українського претендента до постійного учасника великого європейського футболу.
FT: росія активізує спроби замахів на керівників оборонних компаній Європи