FT: росія активізує спроби замахів на керівників оборонних компаній Європи

Європейські спецслужби попереджають керівників оборонних підприємств про зростання ризику нападів і замахів, які можуть бути організовані російськими державними структурами або пов’язаними з ними кримінальними мережами. Особливу увагу привертають компанії, що виробляють озброєння, військову техніку, безпілотники та компоненти для них. За оцінками розвідки, Москва прагне не лише завдати фізичної шкоди окремим людям, а й створити атмосферу страху навколо співпраці з Україною.

Про активізацію таких операцій повідомили представники кількох європейських розвідувальних служб. Йдеться про цілеспрямоване розширення диверсійної та гібридної діяльності росії на території країн Європи. Серед можливих цілей називають керівників великих оборонних концернів, топменеджерів менших виробників, інженерів, відповідальних за важливі технології, а також інших працівників, залучених до посилення обороноздатності України.

Росія посилює тиск на оборонну промисловість Європи

За даними західних розвідок, російське керівництво доручило спецслужбам активніше використовувати диверсії, стеження, залякування та інші форми прихованого впливу. Метою цієї кампанії може бути послаблення європейської підтримки Києва у найближчі місяці, а також спроба вплинути на рішення урядів і приватного бізнесу.

Раніше атаки на цивільних осіб у Європі вважалися надзвичайно ризикованим кроком навіть для російських спецслужб. Тепер, як зазначають представники розвідки, межі допустимого для кремля розширюються. Під загрозою можуть опинитися не лише найбільш відомі керівники оборонних компаній, а й очільники підприємств, які мають обмежені ресурси для забезпечення особистої безпеки.

Найбільш уразливими вважаються виробники дронів, систем радіоелектронної боротьби, оптики, програмного забезпечення та комплектувальних для військової техніки. Такі компанії часто працюють у невеликих промислових центрах, а їхні керівники не завжди мають постійну охорону. Через це російські агенти можуть розглядати їх як доступніші цілі для спостереження, шантажу або фізичного нападу.

Європейські служби безпеки наголошують, що йдеться не про поодинокі інциденти, а про ширшу модель гібридної війни. Її складовими можуть бути підпали, пошкодження інфраструктури, кібератаки, спроби проникнення на підприємства, кампанії дезінформації та тиск на співробітників. Замахи на керівників у такій системі розглядаються як один із найбільш резонансних інструментів впливу.

У Німеччині Федеральне відомство з охорони конституції посилило контакти з оборонними підприємствами та почало активніше інформувати їхнє керівництво про потенційні загрози. Представники служби радять компаніям переглянути протоколи безпеки, підвищити захист службових і приватних адрес, а за потреби залучати професійні команди особистої охорони.

Керівник німецької спецслужби Сінан Селен заявляв, що росія планує акти насильства проти окремих людей за допомогою державних або контрольованих державою структур. За його словами, змінюються не лише цілі, а й методи операцій та коло виконавців. Зокрема, дедалі частіше можуть використовуватися представники організованої злочинності.

До операцій залучають кримінальні мережі

За інформацією європейських розвідників, російські офіцери дедалі частіше співпрацюють із транскордонними злочинними угрупованнями. Такий підхід дає змогу розділити окремі етапи операції між різними людьми та осередками. Одні учасники можуть збирати інформацію, інші забезпечувати транспорт і спостереження, а безпосереднє виконання доручати особам, які не мають очевидного зв’язку з російськими спецслужбами.

Це відрізняється від практики вербування випадкових виконавців через інтернет за грошову винагороду. Залучення організованих кримінальних мереж дає російській стороні більше можливостей приховати замовників і ускладнити розслідування. Крім того, злочинні групи вже можуть мати готову логістику, підроблені документи, транспорт і контакти в різних країнах.

У низці випадків підозрілі змови вдалося вчасно виявити та припинити. Водночас служби безпеки фіксували стеження за потенційними цілями біля їхніх будинків, офісів і місць регулярного відпочинку. Також увагу правоохоронців привертали спроби отримати інформацію про маршрути пересування, розклад зустрічей, родичів і працівників компаній.

Фахівці наголошують, що для кремля не обов’язково доводити операцію до фізичного нападу. Сам факт виявлення стеження або поширення інформації про підготовку замаху вже може виконувати функцію психологічної зброї. Керівник підприємства може почати уникати публічних заходів, скоротити контакти з українськими партнерами чи відмовитися від розширення виробництва.

Один із представників розвідки пояснив, що головний ефект таких дій полягає у страху. Якщо люди починають вважати себе потенційними мішенями, вони можуть двічі подумати перед тим, як укладати контракти, інвестувати у виробництво або погоджуватися на спільні проєкти з Україною. Таким чином, навіть невдала спроба замаху здатна вплинути на поведінку цілої галузі.

Попередні випадки підвищили рівень загрози

Керівники найбільших європейських оборонних компаній перебувають у стані підвищеної готовності після того, як західні служби безпеки викрили план російського замаху на генерального директора німецького концерну Rheinmetall Арміна Паппергера. Цей випадок став одним із найвідоміших прикладів того, що керівники підприємств оборонного сектору можуть бути безпосередніми цілями російських операцій.

У Північноатлантичному альянсі згодом підтвердили, що росія мала намір убити очільника Rheinmetall. Після цього європейські оборонні компанії почали посилювати охорону керівників, перевіряти персонал, оновлювати системи контролю доступу та проводити додаткові інструктажі для співробітників.

Окрему увагу привернув випадок у Швеції, де затримали двох громадян росії після їхнього перебування неподалік нерухомості, пов’язаної з людиною, яка перебувала під особистою охороною. Згодом стало відомо, що йшлося про керівника шведської оборонної компанії Saab Мікаеля Йоханссона. Цей епізод посилив занепокоєння щодо можливого стеження за керівниками підприємств військово-промислового комплексу.

Європейські уряди нині закликають оборонний бізнес не обмежуватися лише охороною перших осіб. Компаніям рекомендують посилювати кіберзахист, контролювати витік персональних даних, регулярно змінювати маршрути пересування та повідомляти правоохоронців про будь-які підозрілі контакти. Важливим елементом безпеки також є підготовка працівників, адже саме вони можуть першими помітити спостереження або спробу проникнення.

Посилення загроз відбувається на тлі швидкого зростання європейського оборонного виробництва. Країни континенту нарощують випуск боєприпасів, систем протиповітряної оборони, безпілотників і військової техніки, значна частина якої призначена для підтримки України. Через це оборонні підприємства дедалі частіше розглядаються росією як важливі елементи європейської допомоги Києву.

Експерти вважають, що спроби залякування не зможуть зупинити розвиток оборонної промисловості, однак вимагатимуть від компаній та держав нових заходів захисту. Європа поступово переходить до розуміння того, що безпека виробництва, керівників і технологічних фахівців є невід’ємною частиною спільної оборонної політики.