Трамп розглядає удари по Ірану — CNN

Останні повідомлення свідчать, що адміністрація США розглядає низку можливих кроків у відповідь на зростання кількості загиблих під час протестів в Ірані. За даними міжнародних ЗМІ, у Києві та Вашингтоні відбуваються інтенсивні консультації, проте остаточних рішень ще не прийнято. Головні аргументи — пошук балансу між демонстрацією рішучості та уникненням непередбачуваної ескалації. У цій статті проаналізовано основні варіанти, ризики та міжнародний контекст, які зараз стоять на порядку денному.

У планах Пентагону та Ради національної безпеки — кілька сценаріїв, від обмежених точкових ударів до комплексних оперативних дій, які могли б включати як повітряні, так і кібероперації. Серед потенційних кроків фігурують обмежені удари по інфраструктурі безпеки, удари по військових об'єктах, а також операції спеціальних сил для збору розвідданих. При цьому важливу роль відіграють питання легітимності та доказової бази: будь-яка дія повинна мати чітке юридичне обґрунтування та міжнародну підтримку, щоб уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права.

Адміністрація також враховує можливість комбінованої стратегії: посилення санкцій, політичний тиск на союзників Ірану в регіоні, розгортання оборонних систем для захисту морських шляхів і одночасне демонстративне нарощування військової присутності в регіоні. Важливий аспект — координація з союзниками, перш за все з країнами Перської затоки та НАТО, що може підвищити легітимність дій і зменшити ризики одностороннього загострення.

Головний страх у Вашингтоні — що навіть обмежені удари можуть призвести до широкомасштабної ескалації, втягнувши в конфлікт регіональних гравців і маріонеткові формування. Існує ризик відплати проти інтересів США в регіоні, наприклад нападів на військові бази або судна, що ускладнить охорону морських комерційних шляхів і вплине на світові енергоринки.

Ще один фактор — можливі цивільні жертви під час ударів, що підірве міжнародну підтримку і дасть підстави для критики з боку правозахисних організацій та партнерів. Разом з тим у політичній площині адміністрація мусить враховувати реакцію Конгресу, громадської думки в США та ризики, пов'язані з виборчими циклам — рішення про застосування сили може мати значні внутрішньополітичні наслідки.

Невпевненість у розвідданих також посилює обережність: помилкові або неповні дані можуть призвести до удару по нерелевантних цілях, що посилить міжнародну ізоляцію і надасть іранському уряду аргументи для мобілізації населення проти зовнішнього тиску. Тому перед будь-яким кроком адміністрація прагне зменшити невизначеність і розглядає альтернативні — невоєнні — варіанти тиску.

Рішення про військові дії неможливо відокремити від глобальної геополітики. Важливими чинниками є позиції росії та Китаю, від яких залежить подальша дипломатична динаміка в Раді Безпеки ООН, а також реакція країн регіону — Ізраїлю, Саудівської Аравії, ОАЕ. Підсилення напруження може стимулювати активізацію проксі-груп та підвищити цензуру та репресії всередині Ірану, що ускладнить гуманітарну ситуацію.

Економічні наслідки також значні: загроза перебоїв у постачанні нафти підніме ціни і створить додатковий тиск на глобальні ринки. У довгостроковій перспективі навіть символічні удари можуть змінити баланс сил у регіоні, змусивши держави шукати нові союзи та посилюючи гонку озброєнь.

Тому навіть за наявності переконливих аргументів на користь демонстрації сили, в адміністрації залишаються гострі сумніви. Замість імпульсивних дій зараз надають пріоритет підготовці детальних планів, дипломатичним каналам та узгодженню з міжнародними партнерами — щоб у разі потреби вжиті заходи були якомога більш вибірковими і контрольованими.

Підсумовуючи: у закритих консультаціях розглядаються різні варіанти реагування на події в Ірані, від дипломатичних ініціатив до обмежених військових заходів. Проте через ризики ескалації, непередбачувані наслідки та потребу в ширшій підтримці жодних рішучих кроків поки що не озвучено публічно. Надалі ключовими залишаються якісні розвіддані, міжнародна координація та оцінка потенційної шкоди цивільному населенню.