Розшуку та СЗЧ: новий міністр розкрив цифри

Останні офіційні дані викликали широкий суспільний резонанс: за повідомленням міністерських представників, близько 2 млн українських чоловіків потрапили в категорію розшуку по лінії ТЦК через проблеми з військовими документами, а ще приблизно 200 тисяч внесені до списків СЗЧ. Ця інформація підвищує напругу навколо питань мобілізаційної готовності, реєстрації громадян та правових механізмів, які регулюють військовий облік. У матеріалі розглянемо, що означають ці цифри, які можуть бути причини такої ситуації та які кроки пропонуються для її вирішення.

Статистика щодо розшуку і СЗЧ формується на підставі даних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) та інших державних реєстрів. Якщо говорити простими словами, потрапляння до розшуку часто пов’язане не з кримінальними справами, а з адміністративними або організаційними проблемами: некоректні записи в документах, зміна місця проживання без належного повідомлення, втрата або пошкодження військового квитка. Отже, коли державний орган фіксує невідповідність між обліковими даними та реальністю, людина може бути внесена до відповідного списку.

Станом на останні повідомлення, близько 2 млн осіб перебувають у розшуку саме через питання оформлення та ведення військових документів. Ще близько 200 тисяч осіб входять до категорії СЗЧ (службова заборона чи спеціальний список черговості), що означає тимчасове обмеження в праві на виїзд або інші наслідки до з’ясування обставин. Ці показники відображають системні виклики у веденні обліку та координації між органами влади.

Причини великої кількості таких випадків багатогранні. По-перше, за десятиліття відбулися зміни в адміністративних межах, реєстрах та нормативних актах, що ускладнило підтримку актуальності даних. По-друге, під час масових переміщень населення — внутрішньо переміщені особи, еміграція чи зміни місця проживання — часто виникають розриви в системі обліку. По-третє, війна та часткова мобілізація створили додаткові навантаження на ТЦК, що призвело до накопичення невирішених випадків.

Наслідки такої ситуації виходять за межі адміністративних проблем: люди можуть втратити можливість працювати за кордоном, отримувати деякі соціальні послуги чи навіть оформляти документи. Це створює ризики для економіки і соціальної стабільності, адже велика кількість непрояснених випадків у військовому обліку підриває довіру до системи та ускладнює планування ресурсів оборони.

Представники Міністерства оборони, зокрема нове керівництво, анонсували низку заходів для зменшення кількості осіб у розшуку та врегулювання питання військових документів. Серед них — масштабна кампанія з оновлення та цифровізації реєстрів, спрощені процедури для відновлення або корекції документів, а також розширення правових консультацій для громадян. Важливим напрямком є координація між органами місцевого самоврядування, міграційною службою та центрами комплектування для своєчасного обміну інформацією.

Крім державних ініціатив, активну роль можуть відігравати громадські організації, юридичні клініки та волонтерські ініціативи, які допомагають громадянам оформлювати документи та оскаржувати неправомірні рішення. На індивідуальному рівні важливо, щоб кожен громадянин систематично перевіряв свій статус у реєстрах, зберігав і оновлював документи та звертався за допомогою при перших ознаках проблем з обліком.

У підсумку, наявні дані — близько 2 млн у розшуку через питання обліку та приблизно 200 тисяч у СЗЧ — підкреслюють необхідність комплексного підходу. Поєднання технічних рішень, законодавчих змін та активної громадянської позиції може значно знизити ці показники та підвищити ефективність системи оборонного обліку та сервісу для населення.