ISW: росія тисне, щоб Трамп відмовився від переговорів

Аналітики вказують на системну спробу кремля вплинути на зовнішньополітичні пріоритети США шляхом тиску на адміністрацію, яка може сформуватися після виборів. За оцінками ISW, ціллю є змусити лідера США відмовитися від активного діалогу з Європою та Українай і піти на поступки, викликані вимогами, які були озвучені під час саміту на Аляска у серпні 2025 року. Така стратегія має на меті перетворити переговорний процес на інструмент задоволення інтересів росіяі, а не на довгострокове відновлення стабільності та безпеки в Євроатлантичному регіоні.

На думку експертів ISW, ключовою метою є домогтися легітимізації ключових позицій росіяі на міжнародній арені та зняття санкційного тиску. Для цього використовується сукупність дипломатичних, інформаційних і, частково, економічних важелів тиску. кремль формує наративи, що роблять переговори з Трампом привабливими для певної частини американської громадськості й еліт, позиціонуючи поступки як швидкий спосіб досягнути "миру" або "деескалації".

Інформаційна кампанія супроводжується активною роботою на дипломатичному фронті: просування дорожніх карт, публічні ініціативи та демонстративна готовність до перемовин. Водночас, за даними аналітиків, росія робить ставку на те, що внутрішня політична динаміка в США та бажання уникнути тривалих конфліктів прискорять прийняття рішень, вигідних Москві.

Якщо тиск виявиться успішним і переговорний процес буде згорнутий або трансформований у формат, який ігнорує інтереси Україна, це матиме серйозні наслідки. По-перше, послабиться позиція Києва на міжнародній арені, що може призвести до подальшої ескалації на фронтах, де конфлікт уже має місце. По-друге, зменшиться роль механізмів колективної безпеки в Європі, оскільки поступки за принципами, нав'язаними зовні, підривають довіру між союзниками.

Економічні наслідки теж можуть бути значними: зняття санкцій або їх послаблення без чітких гарантій відновлення територіальної цілісності та політичних реформ створить ризик повторного розгортання агресивної політики. Нарешті, такий розвиток подій може заохотити інші держави застосовувати аналогічні підходи до переговорів, ставлячи на перше місце примус і вигоду, а не правові норми та міжнародні угоди.

Для протидії цій стратегії необхідна скоординована відповідь. По-перше, важливо зберегти чіткість комунікації між союзниками і підкреслювати, що переговори можливі лише за умови поваги до суверенітету та міжнародного права. США і партнери повинні формувати пакет пропозицій, який включає як безпекові гарантії, так і економічну підтримку для стабілізації постраждалих регіонів.

По-друге, потрібно посилювати інформаційну протидію: викривати маніпуляції та підривні операції, підкріплюючи це прозорими доказами і аналізом від авторитетних інституцій, таких як ISW. По-третє, важливо не допускати одноосібних рішень, які ставлять під загрозу загальноєвропейський консенсус. Україна має активно брати участь у формуванні порядку денного переговорів і наполягати на принципах відновлення контролю над міжнародно визнаними кордонами.

Нарешті, ключове значення має довгострокова стратегія: інвестиції в оборону, енергетичну безпеку та стійкість інституцій, які зменшують вразливість перед зовнішнім тиском. Такі кроки допоможуть знизити ймовірність успіху кампаній впливу та підтримати стабільність у регіоні.

Підсумовуючи, дії кремля, спрямовані на зміну переговорної поведінки потенційного американського лідера, є елементом ширшої стратегії впливу. Ефективна відповідь вимагає скоординованих дій, чіткої комунікації та збереження принципів, які гарантують безпеку та територіальну цілісність країн Європи та самої Україна.