У своїй оцінці ситуації прем’єр-міністр Нідерландів наголосив, що РФ застосовує нові види озброєнь, зокрема ракету «Орєшнік», не лише для ураження цілей на полі бою, а й як психологічний інструмент впливу. Мета цього — посіяти сумніви серед західних союзників і послабити підтримку України, що може мати довготривалі наслідки для стійкості міжнародної коаліції та гарантій безпеки у Європі.
Характер загроз і роль нових ракетВикористання «Орєшнік» та інших модернізованих боєприпасів демонструє прагнення РФ розширити спектр тактичного тиску. Ці удари не завжди мають виключно військову логіку — вони також спрямовані на демонстрацію можливостей і на створення відчуття вразливості серед громадськості в країнах-партнерах. Така тактика поєднує фізичну шкоду з інформаційно-політичною операцією: повідомлення про «нові загрози» здатне вплинути на прийняття рішень щодо постачання озброєнь, фінансової допомоги або санкцій.
Наслідки для NATO і єдності західної підтримкиРеакція Альянсу на такі провокації визначатиме, наскільки успішною виявиться спроба підірвати координацію. Якщо країни-члени почнуть вагатися через побоювання ескалації чи безпосередньої загрози, це створить простір для маневру РФ. Водночас збереження єдності та послідовності в постачанні оборонного озброєння і санкціях лишається критично важливим для того, щоб не дати супротивнику досягти політичної мети — ослабити міжнародну підтримку підтримка України. Як зазначив Рютте, саме прозорість рішень, чітке інформування громадськості і взаємне довір’я серед союзників є ключовими факторами протидії такому тиску.
Заходи захисту та рекомендаціїПо-перше, необхідно посилювати системи ППО та розвідку для зменшення ефективності ударів новими ракетами. По-друге, координація у сфері комунікацій має нейтралізувати спроби інформаційної дискредитації — відкриті звіти про успіхи і виклики, спільні брифінги та консолідовані повідомлення знижують можливість маніпуляцій. По-третє, йдеться про політичну стійкість: пакети допомоги мають бути оформлені так, щоб їх було важко інтерпретувати як провокацію, але при цьому вони повинні ефективно підвищувати обороноздатність України. Нарешті, економічний тиск та санкції повинні залишатися дієвими й адаптованими до нових методів обходу, які також застосовує РФ.
У підсумку, застосування «Орєшнік» — це не лише військова акція, а складна комбінація тактичного та стратегічного тиску. Відповідь Заходу має бути багатофакторною: від зміцнення оборонних спроможностей й обміну розвідданими до посилення інформаційної стійкості й політичної солідарності. Саме така комплексна відповідь знизить шанс на досягнення росією мети — послабити міжнародну підтримку й розколоти NATO та партнерів у критичний для України момент.