путін втрачає вплив у Сирії — відхід російських військ

Останні повідомлення свідчать про те, що росія почала часткове виведення свого контингенту з аеропорту Камішлі на північному сході Сирії. Ця дія відбувається на тлі активізації наступу сирійського уряду на території, контрольовані курдськими формуваннями, і викликає занепокоєння щодо майбутнього геополітичного розподілу впливу в регіоні. Аналіз доступних джерел допомагає оцінити, які наслідки може мати такий крок для внутрішньосирійської динаміки та позицій зовнішніх гравців.

Упродовж останніх років війська РФ утримували присутність у низці стратегічних точок Сирії, використовуючи авіабази та аеропорти для підтримки уряду Башара Асада. Зокрема, аеропорт Камішлі став одним із вузлів присутності, які демонстрували здатність Москви впливати на ситуацію на північному сході країни. Проте останні операції урядових сил і зростаючий тиск на курдські території створили нові реалії, через що кремль нібито ініціював перегляд своєї позиції.

Виведення техніки та персоналу може бути частиною попередніх домовленостей або тактичним кроком для оптимізації ресурсів, але воно також розглядається як сигнал зменшення оперативного втручання. Для місцевих акторів — включно з курдськими формуваннями, урядом Дамаска, а також турецькими та іранськими інтересами — це відкриває поле для нових маневрів.

Ослаблення присутності росії на північному сході Сирії може перетворити баланс сил. По-перше, це може зміцнити позиції сирійського уряду, якщо він зможе закріпитися на звільнених територіях. По-друге, звільнення простору для маневру може спровокувати активізацію Туреччини, яка стурбована курдським контролем уздовж власного кордону. Крім того, відхід російських підрозділів може підвищити роль Ірану та його місцевих проксі у зміцненні впливу проурядових сил.

Для курдських угруповань це означає необхідність швидкого перегляду стратегій безпеки й дипломатії. Вони можуть шукати посилення зв'язків із західними партнерами чи домовлятися безпосередньо з Дамаском, аби зберегти автономні позиції. Водночас зростає ризик ескалації локальних зіткнень, особливо в районах із змішаним населенням і складною етно-конфесійною структурою.

Існує кілька реалістичних сценаріїв, які можуть розгортатися в найближчі місяці. Перший — поступове закріплення контролю сирійського уряду за підтримки нових союзників, що призведе до фактичної реставрації центральної влади в окремих районах. Другий — перерозподіл контролю між регіональними гравцями, коли Туреччина, Іран та інші сили заповнять вакуум, залишений виведенням російського контингенту. Третій — продовження нестабільності з частими локальними конфліктами, які підтримуватимуть фрагментацію територій та ускладнюватимуть гуманітарну ситуацію.

Незалежно від обраного сценарію, важливо стежити за дипломатичними сигналами з Москви та Дамаска, а також за реакцією США і європейських столиць. Від того, чи будуть здійснені нові домовленості щодо розміщення сил та безпеки кордонів, значною мірою залежатиме стабільність північного сходу Сирії та ширший розподіл впливу у регіоні.

Підсумовуючи, початкові дані про виведення частини російських сил з Камішлі мають як тактичний, так і стратегічний вимір. Вони відображають зміну пріоритетів зовнішньої політики та створюють умови для нових політичних й військових домовленостей. Слід очікувати подальших повідомлень і підтверджень, але уже зараз стає очевидним, що ситуація на північному сході Сирії перебуває в стадії значних перетворень.