Samsung втрачає лідерство на ринку телевізорів

Світова конкуренція у виробництві телевізорів набуває іншого характеру: звична перевага корейських брендів ставиться під сумнів через стрімке зростання китайських гравців і зміну політичних пріоритетів у ключових регіонах. Сьогодні питання не лише про технології і ціну, а й про те, як державні політики, торгові бар'єри та питання безпеки впливають на долю ринку. Samsung, який довгі роки вважався еталоном інновацій та якості в сегменті телевізорів, тепер змушений боротися за кожен відсоток ринкової частки.

За останні роки ми стали свідками, як конкуренти інвестують у виробництво та оптимізацію витрат. TCL та інші китайські бренди масштабують виробництво, впроваджують нові дисплейні технології та агресивно працюють над ціноутворенням. У 2025 році розрив між частками TCL і Samsung скоротився до одного відсотка. Це свідчить не лише про комерційну конкуренцію, а й про зміни у глобальних виробничих ланцюгах: перенесення частини виробництва ближче до споживача, доступ до дешевших комплектуючих та ефективніші логістичні рішення.

Крім того, інновації, які раніше були привілеєм преміальних брендів — наприклад, технології OLED, QLED та Mini-LED — тепер швидше діфузуються по ринку. Це знижує відмінність між дорогими та доступними моделями в очах споживача. Паралельно зростає роль програмного забезпечення, смарт-функцій і екосистем, де ключову роль грають партнери та сервіси, які іноді краще інтегрують китайські виробники.

Політика дедалі більше визначає, хто виграє або програє в глобальній торгівлі електронікою. Державні субсидії, митні тарифи та регуляції щодо безпеки даних можуть швидко змінити конкурентний баланс. Європейський Союз та Сполучені Штати все частіше вводять обмеження й перевірки для пристроїв, які можуть становити ризик для кібербезпеки або приватності громадян. Це створює додаткові бар'єри для деяких виробників, але також відкриває можливості для брендів, що відповідають суворим стандартам.

Крім того, політична стратегія окремих країн стимулює розвиток національних галузей: субсидії, кредитування, інвестиції в НДДКР. Китайська держава підтримує експортно-орієнтовані компанії, що дозволяє TCL та іншим гравцям витримувати тимчасові втрати прибутку заради збільшення ринкової частки. У відповідь країни, де базується Samsung, можуть посилити підтримку національних ланцюгів постачання або впроваджувати стимулювальні заходи для збереження технологічного лідерства.

Є кілька реалістичних сценаріїв щодо нового лідера ринку. Перший — утримання позицій великого корейського гравця завдяки інвестуванню в інновації й активній державній підтримці. Другий — перемога масштабного виробника з Китаю, такого як TCL, що росте за рахунок обсягу, конкуренції по ціні та державної допомоги. Третій — більш фрагментований ринок, де лідерство переходить між кількома брендами в залежності від регіону і політичних умов.

Політичні наслідки зміни лідера на ринку телевізорів можуть бути ширшими за сам сектор: це вплине на глобальні ланцюги постачання, робочі місця, експортно-імпортні баланси та навіть на інформаційну безпеку. Зміцнення позицій китайських компаній може спричинити посилення регуляторних ініціатив у ЄС і США, тоді як збереження лідерства корейських брендів буде стимулювати інвестиції у високотехнологічні виробничі потужності в Азії.

Вибір переможця залежатиме не лише від продуктів і цін, але й від того, як уряди та регулятори зможуть балансувати між комерційними інтересами та національною безпекою. Для споживачів це може означати як більший вибір і нижчі ціни, так і посилений контроль за даними та нові стандарти безпеки.

Підсумовуючи: гонитва за першість у сегменті телевізорів перетворюється на взаємодію ринку та політики. В умовах, коли частка лідера може змінюватися майже щороку, ключовим стане не лише технічна перевага, а й здатність адаптуватися до геополітичних викликів і регуляторних умов. Хто стане новим номером один — залежить від стратегічних рішень компаній і держав, а також від позиції споживача в цій новій політичній економії техніки.