Оперативне реагування на загрози з повітря стає одним із пріоритетів оборонної стратегії України. В умовах широкого застосування дронів як ударних, розвідувальних та самовбивчих засобів противник змушує вдосконалювати систему повітряного захисту на малих висотах. Оголошення про те, що полковник Євгеній Хлєбніков очолив командування «малої ППО» для оперативного захисту українського неба від дронів, відображає прагнення до точкової та швидкої відповіді на нові виклики.
Нові командири, нові підходи до захистуПризначення полковника Хлєбнікова має значення не лише в кадровому сенсі, але й у підходах до організації роботи. Мала ППО — це не просто ще один підрозділ в системі ППО, це мобільні групи, які покликані швидко виявляти, ідентифікувати та придушувати дроном-загрози на тактичному рівні. У цих умовах ключова роль відводиться інтеграції розвідки, засобів радіолокації малої дальності, систем радіоелектронної боротьби та точкового ураження.
Ключові завдання нового командування включають розбудову мережі сенсорів і спостереження, налагодження взаємодії з підрозділами місцевої оборони та авіацією, а також створення резервів для швидкого перекидання сил і засобів. Полковник Хлєбніков, зі свого боку, має координувати навчання операторів, стандарти процедур і обмін даними між штабом та підрозділами на місцях.
Технічні та організаційні рішення для боротьби з дронамиЕфективність «малої ППО» залежить від поєднання технічних рішень і гнучкої тактики. Сучасна протидія дронам включає кілька шарів: раннє виявлення, ідентифікацію, нейтралізацію без руйнування інфраструктури, а за потреби — фізичне ураження. Серед інструментів — портативні радари, акустичні та оптичні системи, комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ) для глушіння каналів управління, легкі зенітні комплекси та засоби для відсічі малих БПЛА.
Важливим елементом стає стандартизація процедур взаємодії: як повідомляються цілі, хто приймає рішення про застосування засобів РЕБ, і як координуються дії з цивільними органами для мінімізації ризику для населення. Також має місце інвестиція в автономні системи спостереження та алгоритми аналізу сигналів, які дозволяють скоротити час від виявлення до реакції.
Крім техніки, увага приділяється проактивним заходам: перехоплення інформації про планування повітряних атак супротивника, використання безпілотників для контррозвідки, підготовка запасних маршрутів логістики та захист критичної інфраструктури від ураження.
Роль керівництва та координація на національному рівніОкрім тактичних завдань, «мала ППО» потребує чіткої координації на рівні держави. Тут важливу роль відіграє інформування громадськості, навчання місцевих адміністрацій та встановлення каналів обміну даними між відомствами. Сам факт, що представники влади, зокрема Федоров, відкрито розповідають про шляхи посилення захисту, свідчить про прагнення до прозорості та залучення ресурсів партнерів.
Під час реалізації проєктів потрібні законодавчі та фінансові рішення: закупівля обладнання, сертифікація нових систем, підготовка персоналу та підтримка виробництва вітчизняних рішень. Участь волонтерських та промислових ініціатив також важлива: багато інноваційних протидронових систем виникає саме в тісній співпраці військових інженерів і приватних розробників.
З огляду на це, призначення полковника Хлєбнікова є символом переходу до більш адаптивної, розосередженої і технологічно підкріпленої моделі захисту неба. Координація з центральними органами влади, місцевою владою та громадянським сектором створює ефективну екосистему для протидії дронам і підвищення рівня безпеки в українських містах та на стратегічних напрямках.
Підсумовуючи, модернізація та розбудова «малої ППО» — це комплексний процес, що поєднує нові кадри, технічні інновації та державно-громадську взаємодію. Завдання полковника Євгенія Хлєбнікова і пов’язані з цим ініціативи спрямовані на створення швидкої, адаптивної системи захисту від дронів, яка зможе захищати цивільні об’єкти та оперативно реагувати на нові виклики в повітряному просторі України.