Уряд посилює заходи для захисту споживачів і стабілізації фармацевтичного ринку: профільні органи отримали доручення системно відстежувати зміни у вартості медикаментів і реагувати на необґрунтовані маркування. Мова йде про посилення контрольних механізмів щодо ціни на ліки, а також про механізми притягнення до відповідальності продавців, які встановлюють завищені націнки. Ця політика має на меті зробити ліки доступнішими для населення та підвищити прозорість ринку.
Як працюватиме система моніторингуЗа дорученням уряду, уповноважені органи будуть проводити регулярне сканування ринку — у тому числі в інтернет-магазинах та мережах аптек — з метою виявлення відхилень від середньоринкових цін на ліки. До складу системи можуть входити автоматизовані сервіси для збору даних, відкриті джерела інформації, а також планові і позапланові інспекції. В разі виявлення необґрунтованих націнок передбачено накладання адміністративних стягнень — ним буде механізм штрафів та рекомендації щодо усунення порушень.
Юридичні підстави та механізм притягнення до відповідальностіРішення спирається на чинне законодавство про захист прав споживачів, регулювання фармакологічного ринку та антимонопольні норми. Уповноважені органи отримують повноваження перевіряти цінову політику торговельних точок, аналізувати документи постачання та маркування. Зафіксовані факти непідтверджених підстав для підвищення цін стануть підставою для застосування штрафів, адміністративних стягнень і в окремих випадках — тимчасового припинення діяльності суб’єкта господарювання. Паралельно можуть бути ініційовані перевірки ланцюгів постачання, щоб виявити джерела можливих цінових маніпуляцій.
Наслідки для ринку, аптек та споживачівПосилення контрольу торкається кількох аспектів ринку. По-перше, це може стримати надмірне підвищення цін на ліки у періоди підвищеного попиту. По-друге, для мереж аптек це означає підвищену прозорість у визначенні оптово-роздрібних розрахунків і документуванні джерел товару. Частина малих гравців може відчути тиск через додаткові перевірки та необхідність вести більш ретельну звітність. По-третє, для пацієнтів це має стати гарантією більш рівного доступу до життєво необхідних препаратів і зменшення ризиків необґрунтованих витрат.
Разом з тим існують і ризики. Строге застосування санкцій без комплексного підходу до причин подорожчання — наприклад, зростання логістичних витрат або дефіциту на окремі препарати — може призвести до зниження мотивації постачальників та аптек працювати на ринку, що потенційно загрожує тимчасовими дефіцитами. Тому фахівці наполягають на комплексних заходах: одночасній підтримці виробництва, контролі якості та механізмах компенсацій для найбільш уразливих груп населення.
Важливим елементом реалізації ініціативи є інформаційна відкритість. Громадяни мають отримувати оперативні дані про середні ціни на ліки у різних регіонах, щоб мати змогу порівнювати пропозиції та уникати переплат. Для цього пропонуються інтерактивні онлайн-мапи або реєстри з актуальними прайсами, які оновлюватимуться щотижня. Така прозорість також сприятиме запобіганню корупційним ризикам на рівні місцевих ринків.
Для представників фармацевтичного бізнесу важливо підготуватися: переглянути політику формування націнок, налаштувати внутрішній облік, забезпечити доступність документів про постачання та відповідність товарних позицій нормативам. А для пацієнтів корисно знати свої права: у разі виявлення суттєво вищої ціни, ніж у середньому по регіону, варто звертатися до контролюючих органів або скористатися електронними інструментами для звітності про порушення.
Підсумовуючи, ініціатива з посиленого моніторингу і застосування штрафів за необґрунтовані націнки покликана збалансувати інтереси споживачів і бізнесу, підвищити прозорість ринку та знизити соціальну напругу, пов'язану з доступністю ліків. Ефективність заходів залежатиме від злагодженої роботи державних інституцій, прозорості обігу інформації та готовності аптек коригувати практики, що шкодять споживачам.