Зеленський: Європі потрібна обʼєднана армія 3 млн

Ідея створення загальноєвропейської військової структури набирає обертів у публічних дискусіях. За ініціативою України та її лідерів було запропоновано створити Збройні сили Європи як механізм, здатний посилити колективну оборону континенту. Мова йде не про символічні кроки, а про конкретну пропозицію — формування сил загальною чисельністю щонайменше 3 мільйони військовослужбовців для забезпечення стійкої відповіді на сучасні виклики безпеці.

Сучасна геополітична ситуація показує, що окремі національні армії, навіть добре оснащені, іноді не можуть швидко та ефективно нівелювати ризики, які виходять за межі одного державного кордону. Об'єднана армія дозволяє координувати ресурси, уніфікувати підготовку та логістику, а також створити загальні стандарти взаємодії. Українська ініціатива, висловлена президентом, наголошує на тому, що лише масштабні й колективні заходи здатні гарантувати безпеку європейських громадян у довгостроковій перспективі.

Створення такої структури потребує комплексного підходу: юридичної бази, фінансових зобов'язань країн-учасниць, сумісності озброєнь і стандартів підготовки, а також механізмів політичного контролю. Водночас необхідно передбачити питання мобілізації, матеріально-технічного забезпечення та соціальних гарантій для особового складу. Ініціатива, підтримана Україною та підкреслена в заявах президента, вимагає детального опрацювання форматів — від спільних батальйонів до зведених корпусів, які в сумі могли б досягнути позначки в 3 мільйони осіб.

Критики зазначають ризики дублювання існуючих інституцій, зокрема НАТО, та можливі політичні суперечки щодо командування і розподілу ролей. Проте прихильники підкреслюють, що така ініціатива може стати доповненням, а не заміною наявних альянсів, забезпечуючи більшу гнучкість та мобільність у відповідь на гібридні загрози, кібератаки та енергетичний тиск.

Для Європи наявність значної спільної силової складової означатиме підвищення стійкості та здатності до стримування. Формування масштабної структури підвищить рівень стратегічного планування, дозволить розвивати оборонну промисловість і створить робочі місця у суміжних секторах. Україна, як ініціатор, отримує можливість впливати на формування стандартів і процедур, а також демонструє свій внесок у колективну безпеку. Виступи президента спрямовані на те, щоб зробити питання європейської безпеки пріоритетом для партнерів і сприяти практичним крокам у цьому напрямі.

Реалізація такої масштабної ініціативи вимагатиме політичної волі, фінансових ресурсів і часу. Однак у сучасному безпековому середовищі пропозиції, що підсилюють колективну спроможність реагування, заслуговують на серйозне опрацювання. Після обговорення на майданчиках ЄС і НАТО важливо напрацювати гнучкі моделі, які дозволять країнам адаптувати участь залежно від своїх можливостей і зобов'язань, зберігаючи при цьому спільну мету — забезпечити надійну та довготривалу безпеку для всього континенту.