Війна змінила підходи до застосування далекобійної сили, і від вибору цілей часто залежить перспектива успіху. Ефективна операційна логіка поєднує військову розвідку, планування ударів та координацію з тиловими ресурсами. У цьому контексті важливо говорити про те, які напрямки ударів здатні найшвидше знизити можливості противника та наблизити перемогу.
Пріоритетні цілі і логіка ударівПріоритетними цілями для далекобійних ударів Сил оборони повинні бути військові склади та логістичні хаби. Ураження запасів боєприпасів, пального та запчастин у тилу знижує стійкість ударних угруповань ворога й обмежує їхню можливість тривалого наступу. Одночасно напад на транспортно-логістичну інфраструктуру порушує цикли поповнення та ремонту, що має мультиплікаційний ефект — зростає час реакції, падає темп операцій та збільшується ризик технічних збоїв у частинах противника.
Ключова робота розвідки і контррозвідки полягає в оперативному виявленні таких об'єктів та їхній атрибуції. Для цього застосовуються супутникові знімки, БПЛА, сигнальна розвідка та аналіз логістичних потоків. Успішні удари мають бути точковими і послідовними, щоб не витрачати обмежені ресурси даремно і одночасно створювати тривалі перерви у можливостях противника.
Тактичні та стратегічні пріоритетиНа тактичному рівні пріоритет уражень — це склади боєприпасів, пункти технічного обслуговування та вузли пересилання палива. На стратегічному — великі логістичні хаби, залізничні вузли, порти та аеродроми, які забезпечують далекі лінії постачання. Удар по одному з таких вузлів може роз'єднати логістичну мережу на сотні кілометрів та підвищити навантаження на альтернативні маршрути.
Також важливо приділяти увагу системам управління та зв'язку, оскільки виводження з ладу командних і координаційних центрів тимчасово дезорганізовує бойові підрозділи. У комплексі з ударами по запасах це значно знижує боєздатність противника і дозволяє посилити контрнаступальні дії.
Однією з ключових задач є застосування електронної та кібернетичної боротьби у парі з фізичними ударами. Заблокована система управління чи порушений графік постачань підвищує ефективність фізичного ураження складів і хабів, роблячи їх більш вразливими та болісними для супротивника.
Ризики, логістика і міжнародна підтримкаПланування таких операцій вимагає зважування ризиків: цивільні втрати, екологічні наслідки, ескалація та можливі контрзаходи. Мінімізація цих ризиків досягається точним прицілюванням, дотриманням законів війни та прозорою комунікацією з міжнародними партнерами. Роль міжнародної підтримки тут двояка — постачання розвідувальних даних, ракетної та логістичної допомоги, а також політична легітимація операцій, що зменшує ризик дипломатичної ізоляції.
Логістична підготовка власних сил також критично важлива: відновлення боєздатності підрозділів після ударів, захист власних складських об'єктів і розгортання систем ППО задля збереження матеріально-технічної бази. Паралельно потрібно розробляти резервні маршрути постачання і мобільні склади, щоб зменшити ефект від атак на ключові вузли супротивника.
У підсумку, успіх залежить від поєднання точних ударів по логістиці, високоякісної розвідки та здатності швидко адаптуватися до змінної ситуації. Концентрація на знищенні запасів, порушенні ланцюгів постачання і виведенні з ладу центрів управління створює передумови для стратегічного перевороту на фронті і наближає загальну ціль — відновлення територіальної цілісності та довгострокова безпека.