Через масовані обстріли енергосистеми України дедалі більше домогосподарств опиняються у сучасних випробуваннях на виживання: відсутність світла та опалення змушує шукати відповіді на прості, але життєво важливі питання — де в квартирі буде найтепліше в пік холодів і чи зможе ваше житло витримати тривалий блекаут. Експерти з енергоефективності та житлово-комунального господарства пояснюють, які фактори вирішують швидкість охолодження приміщень і що реально допоможе втримати комфортнішу температуру.
Де в квартирі зберігається тепло найдовшеНавіть за відсутності централізованого обігріву деякі зони квартири залишаються теплішими довше. Перш за все це внутрішні кімнати, які не мають виходу на зовнішні стіни з двох боків: коридори та суміжні кімнати без вікон утримують тепло краще завдяки меншому тепловтрату. Також релевантними є приміщення, де є великі масивні меблі або стіни з високою теплоємністю — масивні бетонні або цегляні перегородки повільніше віддають накопичене тепло.
Кухня та ванна кімната зазвичай прогріваються швидше і довше утримують підвищену температуру через наявність приладів, які виділяють тепло (плита, нагрівальні елементи гарячої води) та невеликі об’єми повітря. Південні вікна в сонячні дні дають додаткове пасивне нагрівання, тоді як кутові та верхні квартири часто охолоджуються швидше через більшу площу зовнішніх стін та втрати через дах, якщо він не утеплений.
Тип будинку і фактори витривалості під час блекаутуЕнергосистеми, характеристики опалення та конструкція будівлі визначають, наскільки швидко квартира перетвориться на «крижані пастки». Старі панельні будинки з тонкими стінами і невеликою теплоємністю охолоджуються за кілька годин, тоді як кам’яні або монолітно-каркасні споруди з хорошим утепленням можуть зберігати комфортну температуру протягом кількох днів без активного підігріву. Великі висоти стель та великі вікна — додаткові чинники втрат тепла.
Також важливий тип опалення: індивідуальні газові котли іноді продовжують працювати під час відключення електрики, якщо є механічне живлення або автономні системи запалювання. Центральне опалення часто залежить від насосів та електрики — у разі масштабних аварій система швидко втрачає ефективність. Наявність резервних генераторів у багатоквартирних будинках або у сусідських котелень значно підвищує шанси на витримку холодного періоду.
Практичні поради, як підготувати та захистити житлоПідготовка до блекауту — це комплекс дій: від фізичної теплоізоляції до організації запасів та спільної дії з сусідами. Перелік базових заходів:
Ізоляція вікон і дверей. Щілини можна тимчасово заклеїти стрічкою або притиснути щільними шторами; рулони пінополіетилену або ковдри також зменшать втрати. Закривати непотрібні кімнати, щоб концентрувати тепло в одній зоні.
Розміщення людей і теплоутримення. Початково організуйте «теплу кімнату» — внутрішнє приміщення без зовнішніх стін. Використовуйте ковдри, термобілизну, теплі шкарпетки. Групування людей в одному просторі дозволяє ефективніше використовувати наявне тепло тіла.
Альтернативні джерела тепла. Плити на газові картриджі, портативні газові обігрівачі та інші автономні нагрівачі можуть врятувати ситуацію, але потребують суворого дотримання правил безпеки та вентиляції. Використання відкритого вогню в закритих приміщеннях — ризик отруєння та пожежі.
Запаси і прилади. Резервні батареї, павербанки, автономні світильники, теплові ковдри й аптечка — мінімум для виживання. Переконайтеся, що є питна вода: у багатьох будинках водопостачання також залежить від електрики.
Комунікація та колективні рішення. Погоджуйте з сусідами план взаємодопомоги: чергування генератора, спільні «пункти тепла» в найтепліших квартирах або під’їздах, звернення до місцевих органів за інформацією про роботу критичної інфраструктури. На рівні громади варто вимагати від влади та операторів енергосистем підвищення стійкості мереж, розгортання мобільних котелень і резервних джерел енергії для найуразливіших об’єктів.
Оцінити, чи витримає конкретне житло тривалий блекаут, можна за кількома критеріями: якість утеплення, тип опалення, наявність сусідських джерел тепла або генераторів, а також готовність мешканців діяти скоординовано. У довгостроковій перспективі потрібні політичні рішення — модернізація енергосистем, підтримка утеплення житлового фонду та фінансова допомога на встановлення автономних систем у соціально вразливих категорій населення. До тих пір практична підготовка та взаємодопомога залишаються найдієвішими інструментами для збереження тепла та життя під час холодів і блекаутів.