РФ: економіка у фазі "дорогих грошей" — розвідка

У 2026 році спостерігається помітне загострення фінансових ризиків у росії: зростання ставок, погіршення доступу до кредитів та посилення валютної волатильності створюють умови, які аналітики характеризують як фазу дорогих грошей. Цей режим відображає не лише внутрішні макроекономічні проблеми, а й наслідки тривалої війни проти України, міжнародних санкцій та структурних дисбалансів, що підштовхують економіку до низки негативних ефектів.

Ключовими факторами, що визначили підвищення вартості капіталу, стали жорсткі фіскальні пріоритети держави, наростаючі потреби фінансування витрат на оборону та підвищений попит на ліквідність в умовах невизначеності. В поєднанні з міжнародними обмеженнями на доступ до зовнішніх ринків капіталу це призвело до зростання процентних ставок та дорожчання кредитів для бізнесу і населення. Крім того, обмеження на імпорт технологій і запчастин підвищують собівартість виробництва, що також тисне на інфляцію і змушує центробанк дотримуватися жорсткішої монетарної політики.

Ще одним важливим чинником є відтік капіталу та зниження довіри інвесторів: іноземні інвестиції залишають ринок, а внутрішні заощадження спрямовуються в безпечніші активи. Через це банківська система стикається з дефіцитом довгострокової ліквідності і вимушена підвищувати ставку рефінансування. У підсумку формується сценарій, де дорогі гроші стають новою реальністю для бізнесу й домогосподарств.

Дорожчання кредитів гальмує інвестиції: підприємства відкладають капітальні проєкти, знижується оновлення виробничих потужностей, а інноваційна активність падає. Це створює ризик стагнації економічного зростання і загострює проблему структурної слабкості. Сектор малого та середнього бізнесу особливо вразливий через обмежений доступ до фінансування і високу чутливість до змін умов кредитування.

Для домогосподарств дорогі кредити означають подорожчання іпотек і споживчих позик, що знижує купівельну спроможність і підсилює соціальну напругу. Зростання цін у поєднанні зі зниженням реальних доходів може спричинити падіння споживання і подальше гальмування економічної активності. Банківські ризики зростають: збільшуються непрацюючі кредити, погіршується якість активів, підвищується ймовірність системних потрясінь за умови тривалого збереження високих ставок.

На макрорівні посилення режиму дорогих грошей підсилює тиск на бюджет: вартість обслуговування державного боргу зростає, що зменшує простір для соціальних і інвестиційних витрат. Це посилює залежність бюджету від мобілізаційних та адміністративних заходів, а також від доходів, чутливих до цін на енергоносії. У поєднанні з санкційними обмеженнями таке середовище збільшує вразливість економіки до зовнішніх шоків.

У короткостроковій перспективі зберігається ризик затяжного періоду дорогих грошей, якщо не відбудеться швидкого покращення доступу до зовнішнього фінансування або не знизиться геополітична напруга. При підтримці жорсткої монетарної політики та адекватному фіскальному менеджменті можна частково стримати інфляцію, але ціни у вигляді високих ставок доведеться платити у вигляді нижчих темпів зростання.

Полегшити ситуацію можуть заходи з підвищення фінансової стійкості банківського сектору, стимулювання внутрішніх інвестицій у пріоритетні галузі з високою доданою вартістю та реформа бюджетних пріоритетів задля збалансованого розподілу витрат. Важливим також є розвиток механізмів внутрішнього ринку капіталу, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх джерел фінансування. Усі ці кроки здатні пом'якшити наслідки режиму дорогих грошей і створити передумови для переходу до більш стійкого економічного режиму.

З огляду на поточні виклики, фахівці підкреслюють: довгострокове вирішення проблеми потребує комплексу реформ, які включають посилення інституційної стабільності, підвищення прозорості та адаптацію економіки до умов зовнішньої ізоляції. Без таких змін ризики стагфляції та ситуацій з дефіцитом інвестицій залишатимуться високими, а феномен дорогих грошей — однією з визначальних рис економіки майбутніх років.