Білорусь допомагає росії скеровувати дрони

Останні повідомлення свідчать, що окупаційні сили отримали доступ до білоруського радіочастотного ресурсу, що відкриває нові можливості для дистанційного керування безпілотними апаратами з території сусідньої держави. Така ситуація ускладнює роботу засобів протиповітряної оборони та систем радіоелектронної боротьби і ставить під загрозу ефективність звичних методів боротьби з дрониами.

Контроль над частотний ресурсом дозволяє змінювати канал зв'язку, переносити центри управління та організовувати ретрансляцію команд на великі відстані. Якщо росія використовує білоруські радіочастоти для передачі команд, то управління дроними може здійснюватися безпосередньо з території Білорусьі або через її інфраструктуру. Це дає кілька технічних переваг: зростає дальність контролю, підвищується стійкість каналу зв'язку до глушіння місцевими засобами, а також ускладнюється ідентифікація джерела керування.

Традиційні методи нейтралізації безпілотних апаратів залежать від визначення траєкторії, джерела управління та типу каналу зв'язку. Коли керування дроним здійснюється через чужий частотний простір, система протиповітряної оборони стикається з кількома проблемами: по-перше, радіоелектронна боротьба може бути менш ефективною, оскільки глушити потрібно ширший спектр або інші географічно рознесені точки; по-друге, виявлення наземних ретрансляторів ставить завдання розвідки та точного ураження; по-третє, використання змінних частот і шифрованих каналів знижує шанси на перехоплення та відключення керування.

Крім того, якщо командні центри розташовані на території Білорусьі, це ускладнює оперативне реагування через дипломатичні та військові обмеження: удар по інфраструктурі на суверенній території союзної держави має серйозні політичні наслідки. У підсумку українські сили змушені витрачати більше ресурсів на розвідку, електронну боротьбу та використання альтернативних способів знищення дрони — наприклад, перехоплення засобами ППО або виведення з ладу фізичною дією.

Політичний аспект ситуації очевидний: використання чужих частот для військових операцій ставить під сумнів позицію нейтралітету та посилює відповідальність держави, яка допускає такі дії. Водночас технічні контрзаходи можуть включати підвищення спроможностей глушіння на більших діапазонах, розвиток систем захищеного GPS та інерційного наведення для власних платформ, а також посилення розвідки для виявлення ретрансляторів.

Також до списку можливих рішень входять міжнародні дипломатичні ініціативи, санкції та звернення до міжнародних організацій з метою блокування подібних практик. Українські фахівці можуть активізувати роботу над автономними засобами виявлення і нейтралізації, посилити інтеграцію ППО з системами радіоелектронної боротьби та розвивати мобільні контрбатарейні й контрорелейні групи.

Ситуація, коли Білоруський частотний ресурс використовується для дистанційного управління дроними, ставить складні завдання перед оборонною системою Українаи. Поєднання технічних, дипломатичних та оперативних заходів є необхідним для зниження загрози і відновлення контролю над повітряним простором. Зважаючи на розвиток подій, пріоритетом має стати посилення радіоелектронна боротьба і розвідки, а також міжнародна координація у відповідь на такі технологічні маневри, що ускладнюють можливість ефективно збивати ворожі безпілотники.