Зустріч США, України та РФ до кінця жовтня: що заявив Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ готовий долучитися до тристоронньої зустрічі за участю представників України, Сполучених Штатів Америки та росії. За його словами, американська сторона пропонує провести переговори до кінця жовтня на технічному рівні. Йдеться про формат, у якому сторони могли б обговорити практичні кроки для зниження напруженості та можливі домовленості між Україною і РФ.

Заява пролунала під час спільної пресконференції Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві. Український президент наголосив, що переговорний процес залежатиме не лише від позиції Києва та Вашингтона, а й від відповіді російської сторони. Водночас Україна, за його словами, вже підтвердила готовність розглянути запропонований формат зустрічі.

Що відомо про можливу зустріч України, США та росії

Володимир Зеленський зазначив, що напередодні спілкувався з представниками американської переговорної групи. Він пояснив, що Сполучені Штати контактують одночасно з Україною та росією і пропонують організувати тристоронню зустріч до завершення жовтня. Переговори можуть відбутися на технічному рівні, тобто за участю представників, які зосереджуються на конкретних питаннях і можливих механізмах їх реалізації.

За словами президента, українська сторона 3 жовтня підтвердила готовність підтримати таку ініціативу. Зеленський підкреслив, що для Києва ця позиція не є новою: Україна залишається відкритою до предметного діалогу, якщо він може сприяти посиленню безпеки та зменшенню наслідків війни.

Серед можливих місць проведення переговорів розглядаються Об’єднані Арабські Емірати або інша країна, яку запропонує американська сторона. Український президент заявив, що Київ очікує на відповідь росії. Водночас він не уточнив, чи Москва вже отримала офіційну пропозицію Вашингтона, оскільки порядок контактів між американською та російською сторонами йому невідомий у повному обсязі.

Ключова позиція України полягає в готовності брати участь у переговорах без попереднього висунення односторонніх умов. Водночас сам факт згоди Києва на технічну зустріч не означає автоматичного досягнення домовленостей або припинення бойових дій. Подальший розвиток ситуації залежатиме від складу учасників, порядку денного та готовності росії обговорювати конкретні кроки.

Які питання можуть обговорити сторони

Раніше з’являлася інформація про можливість зустрічі представників США, України та росії в Абу-Дабі. Однією з тем потенційних переговорів називали часткове припинення вогню. Зокрема, сторони можуть розглянути взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі. Такий підхід міг би зменшити ризики для цивільного населення та критично важливих об’єктів напередодні опалювального сезону.

Питання енергетики залишається особливо чутливим для України. Удари по об’єктах генерації, розподільчих мережах та іншій інфраструктурі можуть впливати на стабільність електропостачання, роботу підприємств, транспорт і функціонування соціальних установ. Саме тому можливе енергетичне перемир’я розглядається як один із напрямів, де навіть обмежена домовленість могла б мати практичний результат.

Водночас досягнення такого перемир’я буде складним завданням. Державний секретар США Марко Рубіо раніше заявляв, що Вашингтон намагатиметься сприяти домовленості між росією та Україною щодо енергетичних об’єктів. Проте будь-яке припинення атак потребуватиме чітких правил, взаємності, механізму контролю та розуміння наслідків у разі порушення домовленостей.

Окремою темою міжнародних контактів залишається безпека судноплавства та постачання продовольства в Чорному морі. За повідомленнями засобів масової інформації, Туреччина й Організація Об’єднаних Націй можуть організувати нові переговори між Україною та росією щодо перемир’я в Чорному морі. Мета таких зусиль — об’єднати різні дипломатичні ініціативи та створити умови для захисту поставок зерна на тлі зростання світових цін на продовольство.

Якщо переговори щодо Чорного моря та енергетичної інфраструктури відбуватимуться паралельно, це може сформувати ширший порядок денний для майбутнього діалогу. Однак кожен із напрямів має власні ризики та потребує окремих гарантій. Морська безпека, захист портів, проходження торговельних суден і стабільність експорту не можуть бути врегульовані лише загальними політичними заявами.

Передумови та позиції сторін

Заява про можливу зустріч пролунала на тлі дискусій щодо ударів по енергетичних і нафтопереробних об’єктах. Президент США Дональд Трамп, за наявною інформацією, просив Володимира Зеленського зменшити інтенсивність атак по російських нафтопереробних підприємствах. Повідомлялося, що український президент нібито погодився з таким підходом.

Водночас Зеленський раніше наголошував, що під час закритих переговорів із Трампом не було спроб змусити Україну в односторонньому порядку припинити атаки по нафтопереробних заводах та інших подібних об’єктах. Ця деталь важлива для розуміння позиції Києва: Україна може розглядати обмеження або взаємні домовленості, але не готова погоджуватися на кроки, які не матимуть дзеркальних зобов’язань з боку росії.

Можлива тристороння зустріч до кінця жовтня може стати майданчиком для уточнення саме таких умов. Представники сторін матимуть змогу обговорити, які об’єкти підпадають під потенційний мораторій, як фіксуватимуться порушення, хто контролюватиме виконання домовленостей і які дії будуть дозволені у відповідь на атаки.

Для України принциповими залишаються безпека громадян, захист критичної інфраструктури та недопущення використання переговорів для затягування війни. Для Сполучених Штатів важливим завданням є пошук практичних механізмів зниження інтенсивності бойових дій. Російська позиція поки що залишається ключовим невідомим фактором, адже без її згоди технічні консультації не зможуть перерости у реальні домовленості.

Таким чином, Україна підтвердила готовність до зустрічі з представниками США та росії на технічному рівні до кінця жовтня. Київ також погоджується розглянути проведення переговорів в Об’єднаних Арабських Еміратах або в іншій країні, запропонованій Вашингтоном. Подальші кроки залежатимуть від відповіді Москви, узгодження порядку денного та здатності сторін перейти від загальних заяв до конкретних взаємних зобов’язань.