Зеленський: Україна посилить удари по російських НПЗ у відповідь на терор

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ посилюватиме удари по російських нафтопереробних заводах у відповідь на нову хвилю атак по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі. За словами глави держави, росія намагається використати масовані повітряні удари як інструмент тиску на населення, щоб змусити людей залишати Київ та інші українські міста напередодні зими.

Українська сторона розглядає енергетичні об’єкти росії як важливу частину її воєнної спроможності. Нафтопереробні заводи забезпечують паливом армію, транспорт, промисловість і логістичну систему, а також формують значну частину доходів, які Москва може спрямовувати на продовження війни. Саме тому потенційні удари по російських НПЗ у Києві називають відповіддю на атаки по українській енергетиці, а не діями без чіткої військової мети.

Зеленський пояснив мету ударів по російських НПЗ

Володимир Зеленський наголосив, що Україна має реагувати на удари по своїх енергетичних об’єктах. Водночас президент підкреслив різницю між українською та російською тактикою. Київ, за його словами, не планує діяти безрозбірливо або навмисно атакувати цивільні об’єкти. Йдеться саме про ураження інфраструктури, яка забезпечує російську військову машину ресурсами та фінансуванням.

«Ми маємо реагувати будь-яким можливим способом. На їхні атаки на нашу енергетику ми маємо відповідати ударами по їхній енергетиці. Насамперед – на нафтопереробні заводи: це те, що приносить їм гроші на цю війну. Але ми, звісно, не будемо, як вони, завдавати ударів по будь-яких цивільних об’єктах», – заявив президент.

Таким чином, українська влада пов’язує майбутні операції не лише з воєнною відповіддю, а й із прагненням зменшити економічні можливості росії. Пошкодження або зупинка окремих нафтопереробних потужностей може впливати на виробництво пального, його транспортування та постачання до російських військ. Крім того, атаки на НПЗ здатні створювати додаткове навантаження на російський внутрішній ринок енергоносіїв.

У Києві вважають, що росія повинна відчути наслідки власної кампанії проти української енергетики. Протягом опалювального сезону такі атаки можуть створювати ризики для електропостачання, теплопостачання та роботи критично важливих підприємств. Україна готується протидіяти цій тактиці не лише захистом своїх міст, а й ударами по об’єктах, які мають стратегічне значення для агресора.

Росія могла розширити перелік цілей

Окремо Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала документи, які, за його словами, свідчать про підготовку росією нової доктрини повітряних атак. Ідеться про можливе розширення переліку цивільних та інфраструктурних об’єктів, які можуть стати цілями російських ударів у зимовий період.

Президент зазначив, що російські військові плани можуть передбачати атаки по логістиці, дорогах, школах, лікарнях та інших об’єктах, які безпосередньо впливають на повсякденне життя населення. За його оцінкою, мета такої кампанії полягає у створенні умов, за яких люди залишатимуть столицю та інші великі міста.

«Ми бачили документи і знаємо, що вони дозволяють їм завдавати ударів по інфраструктурі, логістиці, дорогах, школах, лікарнях, щоб змусити людей покинути столицю та інші міста. У цьому полягає мета операції», – сказав Зеленський.

Якщо така тактика справді буде реалізована, вона може призвести до значного гуманітарного тиску на українські регіони. Удари по транспортних шляхах ускладнюють евакуацію, доставку гуманітарної допомоги та роботу аварійних служб. Атаки на лікарні й освітні заклади створюють загрозу для цивільного населення та порушують нормальне функціонування громад. Водночас пошкодження енергетичної інфраструктури може мати наслідки далеко за межами безпосередньої зони удару.

Україна у відповідь прагне зберегти принцип вибірковості цілей. За словами президента, українські сили не мають наміру копіювати російську модель масованих атак по цивільних районах. Натомість акцент робитиметься на об’єктах, які використовуються для фінансування, забезпечення та ведення війни.

Причини зміни російської тактики

Зеленський пов’язує можливу зміну підходів Москви з політичною та військовою ситуацією, у якій опинилося російське керівництво. За його словами, володимир путін прагне демонструвати силу на тлі втрат російських військ і складнощів на Донбасі. Посилення повітряних атак може бути спробою компенсувати невдачі на полі бою та чинити психологічний тиск на українське суспільство.

Російська стратегія ударів по містах розрахована не лише на руйнування окремих об’єктів. Вона також може мати на меті виснаження системи протиповітряної оборони, погіршення морального стану населення, зростання навантаження на місцеві бюджети та провокування нової хвилі внутрішнього переміщення. Однак українська влада наголошує, що такі дії не змінять готовності держави чинити опір.

Посилення ударів по російських НПЗ у такому контексті розглядається як спосіб перенести частину тиску на територію агресора. Для росії це може означати необхідність витрачати більше ресурсів на охорону нафтопереробних підприємств, ремонт пошкодженого обладнання та стабілізацію паливного ринку. Водночас будь-які наслідки таких операцій залежать від масштабу пошкоджень, тривалості простою підприємств і здатності російської системи швидко відновлювати виробництво.

Україна також прагне показати, що атаки на її енергетику не залишатимуться без відповіді. Російські удари по електростанціях, підстанціях та інших об’єктах можуть ускладнювати життя мільйонів людей, проте водночас вони стимулюють Київ шукати нові способи впливу на критичні елементи російської економіки. Нафтопереробна галузь у цьому питанні є однією з найбільш важливих, оскільки поєднує військове, транспортне та фінансове значення.

Заява Зеленського свідчить про подальше загострення протистояння навколо енергетичної інфраструктури. росія намагається використати зиму та залежність населення від стабільного тепла й електроенергії як зброю тиску. Україна, своєю чергою, готується відповідати ударами по російських об’єктах, пов’язаних із виробництвом пального та фінансуванням війни.

Водночас президент наголосив на необхідності відрізняти військові цілі від цивільних. Для Києва це означає збереження фокусу на підприємствах і логістичних вузлах, які підтримують російську армію, без перенесення російської практики ударів по школах, лікарнях та житлових районах. Подальший розвиток подій залежатиме від інтенсивності російських атак, роботи української протиповітряної оборони та здатності України завдавати точкових ударів по стратегічних об’єктах агресора.