Президент України Володимир Зеленський заявив, що відчуває біль і розчарування через зміну позиції президента США Дональда Трампа у питаннях, пов’язаних із війною росії проти України. За словами українського лідера, Сполучені Штати залишаються важливим партнером для Києва, однак останні рішення та публічні сигнали американської сторони створюють враження, що Вашингтон дедалі більше віддаляється від України.
Говорячи про відносини зі США, Зеленський наголосив, що для України це не питання політичної кон’юнктури або комерційної вигоди. Йдеться про виживання держави, безпеку громадян, захист території та майбутнє українських дітей. Саме тому будь-які кроки союзників, які можуть послабити позиції Києва або створити переваги для росії, сприймаються особливо болісно.
Зеленський про позицію Трампа та втрату сильного партнера
В інтерв’ю журналісту Пірсу Моргану Володимир Зеленський прямо відповів на запитання, чи почувається зрадженим через події останнього часу. Серед причин були названі домовленості Сполучених Штатів із росією щодо постачання російського дизельного палива на американський та світові ринки, а також так зване енергетичне перемир’я.
Український президент визнав, що така ситуація справді викликає відчуття розчарування. Водночас він підкреслив: особисті емоції не можуть бути головним орієнтиром для державної політики. Україна змушена діяти з урахуванням реальності, адже її ключове завдання полягає у збереженні країни та захисті людей.
«Шкода, що ми втрачаємо сильного партнера», — таким чином Зеленський охарактеризував можливе послаблення підтримки з боку США. На уточнення, чи означає це втрату Сполучених Штатів як союзника, президент України відповів ствердно. При цьому він окремо наголосив, що причина такого розвитку подій не в діях української сторони.
За словами Зеленського, Україна не може дозволити собі бути слабкою, оскільки слабкість у нинішніх умовах означала б безпосередню загрозу існуванню держави. Київ не готовий погоджуватися на рішення, які передбачають поступки за рахунок українського суверенітету, територій або безпеки громадян.
Президент України пояснив, що для українців війна не є абстрактним міжнародним конфліктом чи елементом дипломатичної гри. Це щоденна боротьба за власний дім, родину, життя та право залишатися вільною державою. Тому позиція партнерів має оцінюватися не лише з погляду переговорної тактики, а й з урахуванням наслідків для людей.
«Боляче, коли Трамп стає на інший бік»
Окремо Володимир Зеленський прокоментував роль Дональда Трампа як можливого посередника між Україною та росією. Українська сторона, за його словами, не виступає проти того, щоб американський президент допомагав просувати дипломатичне врегулювання. Однак посередник, на думку Зеленського, має залишатися неупередженим і не ставати на бік агресора.
«Якщо ти посередині, то маєш залишатися посередині, а не ставати на неправильний бік», — заявив український лідер. Він також припустив, що радники Трампа можуть підштовхувати його до рішень, які не відповідають інтересам справедливого миру та не враховують реального характеру російської агресії.
Зеленський наголосив, що для нього важливо бачити Сполучені Штати на боці міжнародного права та країни, яка захищається від повномасштабного вторгнення. Якщо Вашингтон одночасно демонструє готовність співпрацювати з Москвою у сфері енергетики та чинить тиск на Київ, це може сприйматися як зміщення балансу на користь росії.
Саме в цьому контексті президент України сказав, що йому боляче, коли Дональд Трамп обирає інший бік. Йдеться не лише про особисті взаємини двох політиків, а про потенційні наслідки для всієї системи міжнародної підтримки України. Американська позиція має значну вагу для партнерів Києва, тому будь-які сигнали зі США уважно аналізують у багатьох столицях.
Водночас Зеленський не закликав до розриву відносин із Вашингтоном. Навпаки, його слова свідчать про зацікавленість України у збереженні діалогу та поверненні Сполучених Штатів до ролі сильного й послідовного партнера. Для Києва важливо, щоб дипломатичні ініціативи не перетворювалися на механізм тиску лише на Україну, тоді як росія отримує економічні або політичні переваги.
Starlink, розвіддані та ризики для української оборони
Під час інтерв’ю також ішлося про рішення Ілона Маска запровадити обмеження у роботі системи Starlink для України. Володимир Зеленський назвав це рішення помилкою, яка може мати серйозні наслідки для обороноздатності українських військ і призвести до людських жертв.
Супутниковий зв’язок має важливе значення для роботи українських підрозділів, координації дій, передавання інформації та підтримання комунікації в районах, де традиційна інфраструктура зруйнована або пошкоджена. Тому будь-які обмеження доступу до таких технологій безпосередньо впливають на здатність військових реагувати на загрози.
На цьому тлі особливо чутливими є повідомлення про можливе припинення або обмеження передавання Україні американських розвідувальних даних. Раніше з’являлася інформація, що представники адміністрації Трампа нібито пов’язували такі заходи з українськими ударами по російських нафтопереробних підприємствах. Водночас сам Дональд Трамп заперечував, що Сполучені Штати припинили передавати Україні розвіддані.
Для української сторони принципово важливо, щоб питання військової допомоги, супутникового зв’язку та розвідувальної інформації не використовувалися як інструмент примусу до односторонніх поступок. Київ наполягає: Україна має право захищати свої міста, військові об’єкти та критичну інфраструктуру від російських атак.
Слова Зеленського демонструють складність нинішніх відносин між Києвом і Вашингтоном. Україна продовжує розглядати США як одного з найважливіших партнерів, але водночас дедалі гостріше реагує на рішення, які можуть посилити Росію або обмежити українські можливості для самооборони.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть сторони відновити довіру та виробити зрозумілі правила взаємодії. Для України ключовими залишаються гарантії безпеки, стабільна військова підтримка та дипломатичний процес, у якому агресор не отримує винагороди за війну. Зеленський дав зрозуміти, що Київ готовий до діалогу, але не погодиться називати миром домовленості, які ставлять під загрозу незалежність держави.