Президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь української переговорної команди за підсумками зустрічей із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Переговори відбулися минулими вихідними у Сполучених Штатах. Українську сторону представляли уповноважені посадовці, а американську делегацію — посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Під час доповіді обговорили результати контактів, можливі подальші дипломатичні кроки та умови, за яких можна було б досягти реального зниження інтенсивності бойових дій. Окрему увагу приділили питанню припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, а також необхідності узгоджених дій для наближення завершення війни.
Україна готова до деескалаційних кроків
За словами Володимира Зеленського, Україна залишається готовою до реальних рішень і кроків, які можуть зменшити напруження та створити передумови для встановлення миру. Президент наголосив, що українська сторона послідовно демонструє готовність працювати дипломатичними методами, однак такі зусилля мають бути взаємними.
Зеленський нагадав, що Україна підтримала пропозицію щодо енергетичного припинення вогню. Йдеться про зупинення атак на об’єкти енергетики, які мають критичне значення для цивільного населення та функціонування держави. Київ, за словами президента, готовий виконувати домовленості й гарантувати їх дотримання, якщо відповідні умови будуть оголошені та погоджені на міжнародному рівні.
Водночас українська влада очікує аналогічних кроків від росії. Президент заявив, що станом на зараз не фіксується виконання російською стороною умов, про які раніше говорив Дональд Трамп. За його словами, російські війська продовжили бити по українській енергетичній інфраструктурі.
Україна повідомляє про удари по енергетичних об’єктах, застосування ударних безпілотників типу «Шахед» та авіаційних бомб. Володимир Зеленський підкреслив, що повітряні тривоги протягом дня тривали в різних регіонах країни. На його думку, якщо ці атаки стали відповіддю Москви на заклик американського президента до деескалації, то росія знову втратила можливість наблизити завершення війни.
Глава держави зазначив, що будь-які домовленості про припинення вогню мають підкріплюватися конкретними діями. Самих заяв недостатньо, якщо вони не супроводжуються припиненням обстрілів і реальним контролем за виконанням узятих зобов’язань.
Переговори у США та подальші дипломатичні рамки
Зустріч української переговорної команди з представниками американського президента відбулася у Маямі. До консультацій також долучалися представники європейських держав. Сторони обговорювали можливі сценарії подальшої роботи, параметри деескалації та роль міжнародних партнерів у забезпеченні майбутніх домовленостей.
За повідомленнями, переговори завершилися достроково. Водночас після зустрічі українська сторона продовжила контакти з американськими представниками. Зеленський зазначив, що Київ визначив подальші кроки та дипломатичні рамки, у межах яких відбуватиметься робота над досягненням миру.
Президент України підкреслив, що багато залежить від позиції Сполучених Штатів. На його думку, американська сторона має використати свій вплив, щоб змусити Росію перейти від заяв до практичних дій. Серед ключових завдань Київ називає посилення тиску на Москву, контроль за дотриманням можливого перемир’я та недопущення використання переговорів для затягування війни.
Україна, як наголосив Зеленський, продовжує вести діалог зі США на всіх рівнях. Йдеться як про роботу між президентами, так і про контакти дипломатів, радників та переговорних груп. Такий формат має допомогти узгодити спільне бачення наступних кроків і визначити, яким чином можна перейти від обговорень до конкретного результату.
Позиція Вашингтона та питання тиску на Росію
На тлі переговорів Дональд Трамп заявив про розмову з російським правителем Владіміром путіним. За його словами, під час контакту обговорювалися домовленості щодо постачання російського дизельного палива на американський та світові ринки. Ця заява стала частиною ширшої дискусії про можливі економічні контакти між США та росією на тлі війни проти України.
Окремо з’явилися повідомлення про те, що американська сторона могла пов’язувати подальші домовленості з припиненням українських атак на російські нафтопереробні заводи. За даними окремих засобів масової інформації, Вашингтон нібито наполягав на обмеженні таких операцій і розглядав енергетичну сферу як один із ключових елементів переговорного процесу.
Також повідомлялося, що під час зустрічей американські посланці могли попереджати українську сторону про можливе скорочення або припинення обміну розвідувальними даними через удари по російській нафтовій інфраструктурі. Українська влада офіційно не підтверджувала всіх деталей таких повідомлень, однак сама тема свідчить про складність переговорів між Києвом і Вашингтоном.
Для України принциповим залишається питання безпеки та права захищати власну територію від російської агресії. У Києві наголошують, що припинення вогню не може означати односторонніх обмежень для України, тоді як росія продовжує завдавати ударів по містах, енергетичних об’єктах і цивільній інфраструктурі.
Володимир Зеленський закликав до посилення міжнародного тиску на Росію та наголосив на необхідності взаємності у виконанні будь-яких домовленостей. За його словами, Україна готова працювати заради миру, але результат залежить від того, чи буде Москва готова припинити атаки, виконувати погоджені умови та перейти до змістовних переговорів.
Подальші консультації між Україною, США та європейськими партнерами мають показати, чи вдасться перетворити дипломатичні сигнали на практичні рішення. Київ очікує, що міжнародні партнери не лише підтримуватимуть переговорний процес, а й забезпечать дієві механізми контролю, які не дозволять росії використовувати паузи для перегрупування та продовження агресії.
Україна наближається до ЄС: погоджено відкриття ще двох кластерів