«Війна, як у Матриці»: військовий розповів, якою має бути армія України

Командир безпілотних систем Єгор Соболєв поділився своїм баченням того, якою має бути сучасна армія України в умовах, коли поле бою змінюється швидше, ніж будь-коли. Його думки стосуються не лише техніки, а й доктрин, підготовки персоналу, промислової бази та взаємодії з цивільним сектором. У статті розглянуто ключові напрямки трансформації, які дозволять Збройним Силам відповідати викликам майбутнього.

Візія війни майбутнього та роль технологій

За словами Єгор Соболєва, сучасна війна дедалі більше нагадує сценарії з кібернетичних фільмів: швидкі рішення, великий обсяг даних і домінування інформації. У цьому контексті безпілотні системи стають не просто додатковим засобом, а критичною частиною бойової архітектури. Вони виконують розвідку, коригування вогню, логістичну підтримку та навіть безпосередні ударні завдання. Але для ефективного застосування цих можливостей потрібна інтеграція з іншими елементами: системами управління, кіберзахистом, радіоелектронною боротьбою та штучним інтелектом.

Ключовий висновок — перемога в XXI столітті залежатиме від того, хто краще обробляє інформацію і швидше приймає рішення. Тож модернізація має йти не лише шляхом закупівель нових платформ, а й через розвиток аналітики, навчання операторів та створення надійних каналів зв'язку.

Тактика, підготовка та організаційні зміни

Щоб армія України була готова до викликів, необхідно реформувати підготовку особового складу. Оператор безпілотника сьогодні — це поєднання льотчика, аналітика та кіберспеціаліста. Відтак важливо впроваджувати програми, які поєднують технічні навички з умінням швидко інтерпретувати дані та діяти автономно у розпорядженні команди. Також потрібні нові підходи до командування: більша децентралізація повноважень дозволяє швидко реагувати на зміну ситуації.

Тактичні концепції повинні включати використання дрони у складі груп — від маленьких розвідувальних до важчих ударних платформ. Синергія між піхотою, артилерією, авіацією та безпілотними системами створює ефект, який один компонент сам по собі не дасть. Одночасно армія має розвивати протидронні засоби: РЕБ, системи виявлення та ураження, процедури захисту інфраструктури та мобільні контрзаходи.

Індустрія, логістика та стійкість бойових систем

Промислова база — ще одна точка, на яку наголошує Єгор Соболєв. Для стабільного постачання безпілотні системи повинні вироблятися локально або на базі надійних партнерських ланцюгів. Локалізація виробництва знижує залежність від зовнішніх постачань і служить основою для швидкого ремонту, модернізацій та масштабування в разі потреби. Крім того, важлива логістика: запасні частини, енергообладнання, зарядні станції та навчальні полігони повинні бути розгорнуті ближче до лінії фронту, з урахуванням безпеки та адаптивності.

Стійкість — це також питання захисту ланцюгів постачання від кіберзагроз і фізичних атак. Під час бойових дій система, яка не може швидко відновитися, втрачає свою цінність. Відтак потрібно інвестувати у стандартизацію, модульність платформ і навчання технічного персоналу, який зможе проводити ремонт у польових умовах.

Підсумовуючи, бачення Єгор Соболєв підкреслює: майбутня армія повинна бути гнучкою, технологічною та стійкою. Це означає не просто мати більше техніки, а побудувати екосистему, в якій дрони та інші системи є органічною частиною загальної стратегії. Тільки таким чином Україна зможе ефективно протистояти сучасним викликам і зберегти перевагу на полі бою.