Відтермінування CBAM має стати пріоритетом уряду — Федерація роботодавців

Україна має домагатися відтермінування фінансової частини механізму транскордонного вуглецевого коригування імпорту CBAM та перегляду обмежень для української промисловості на ринку Європейського Союзу. Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців України, наголосивши, що запровадження нових правил без урахування наслідків війни може посилити тиск на підприємства та скоротити експортні можливості держави.

Для українського бізнесу питання CBAM є не лише екологічним, а й безпосередньо економічним. Механізм передбачає, що імпортери окремих товарів до ЄС мають враховувати обсяг викидів парникових газів, пов’язаних із виробництвом продукції. Надалі це може створити додаткове фінансове навантаження для компаній, які постачають на європейський ринок метал, цемент, добрива, алюміній, електроенергію та інші товари з високою вуглецевою інтенсивністю.

Українські підприємства опинилися в особливо складних умовах. Війна призвела до руйнування виробничих потужностей, перебоїв з електропостачанням, логістичних обмежень, дефіциту обігових коштів і подорожчання енергії. Частина заводів працює не на повну потужність, а деякі виробничі майданчики були змушені релокуватися або повністю зупинити роботу. У таких обставинах вимога одночасно інвестувати в декарбонізацію та сплачувати додаткові платежі може виявитися непосильною для значної кількості компаній.

Чому CBAM створює ризики для українського експорту

Європейський Союз розглядає CBAM як інструмент протидії перенесенню виробництва до країн із менш жорсткими кліматичними вимогами. Його мета полягає у вирівнюванні умов конкуренції між виробниками всередині ЄС та імпортерами. Водночас для України цей механізм може мати непропорційно серйозні наслідки, оскільки українська економіка значною мірою залежить від експорту продукції промислового сектору.

Найбільша небезпека полягає у втраті конкурентоспроможності українських товарів. Якщо до вартості продукції додадуться платежі, пов’язані з вуглецевими викидами, європейські покупці можуть почати шукати альтернативних постачальників. Для підприємств це означатиме зниження маржинальності, скорочення замовлень, зменшення валютної виручки та ризик подальшого звуження виробництва.

Особливо вразливими є металургійні підприємства, адже їхня продукція традиційно належить до основних товарних позицій українського експорту. Виробники вже стикаються з високою вартістю сировини, транспортування та енергоресурсів. Додаткові витрати, пов’язані з CBAM, можуть зробити поставки до європейських країн економічно невигідними. Це також вплине на суміжні галузі — видобування, машинобудування, транспорт, ремонтне виробництво та сферу зайнятості в промислових регіонах.

Федерація роботодавців вважає, що Україна повинна вести предметні переговори з європейськими інституціями щодо спеціального перехідного режиму. Йдеться не про відмову від кліматичної політики, а про необхідність врахувати виняткові обставини, у яких перебуває українська економіка. Підприємствам потрібен час для підготовки звітності, проведення енергоаудитів, модернізації обладнання та пошуку фінансування для скорочення викидів.

Яких рішень очікує український бізнес

Одним із першочергових кроків має стати відтермінування фінансової частини CBAM для українських виробників. Такий підхід дав би змогу зберегти експортні контракти, підтримати роботу підприємств і спрямувати доступні ресурси не на сплату додаткових платежів, а на відновлення та модернізацію виробництва.

Крім того, бізнес очікує перегляду обмежень для української промислової продукції на ринку ЄС. Пільговий доступ до європейського ринку має супроводжуватися зрозумілими та прогнозованими правилами. Для виробників важливо заздалегідь знати, які вимоги діятимуть у наступні роки, які документи необхідно подавати та яким чином визначатиметься вуглецевий слід продукції.

Українська сторона також має наполягати на технічній і фінансовій підтримці. Підприємствам потрібні сучасні методики розрахунку викидів, доступ до лабораторної інфраструктури, консультації щодо підготовки звітів та програми кредитування зелених інвестицій. Без цього навіть ті компанії, які готові переходити на чистіші технології, не зможуть зробити це швидко через високу вартість обладнання та обмежений доступ до капіталу.

Важливо, щоб переговори з ЄС відбувалися за участю представників промисловості, роботодавців і профільних державних органів. Рішення, підготовлені без урахування реального стану підприємств, можуть призвести до формального виконання екологічних вимог, але водночас послабити виробничу базу України. Скоординована позиція держави та бізнесу дозволить чіткіше пояснити європейським партнерам масштаби викликів, з якими стикається українська промисловість.

Відтермінування як умова збереження промислового потенціалу

Для України CBAM має розглядатися в ширшому контексті відновлення економіки. Збереження промислових підприємств означає підтримку робочих місць, надходжень до бюджетів, валютної виручки та технологічних компетенцій. Якщо компанії втратять доступ до ключового ринку через додаткові витрати, відновити виробництво після завершення війни буде набагато складніше.

Водночас відтермінування фінансових вимог не повинно означати відмову від декарбонізації. Українська промисловість зацікавлена у зменшенні енергоємності та підвищенні ефективності виробництва, оскільки це допомагає скорочувати витрати й посилювати позиції на міжнародних ринках. Однак перехід до низьковуглецевої економіки потребує поетапності, інвестицій та доступу до технологій.

Пріоритетом уряду має стати захист українського експорту під час узгодження правил CBAM. Відтермінування фінансової частини механізму, спеціальні умови для підприємств, постраждалих від війни, і розширення програм підтримки дадуть бізнесу можливість адаптуватися без критичних втрат. У перспективі це дозволить Україні поєднати європейську інтеграцію, відновлення промисловості та виконання кліматичних зобов’язань.

Результат переговорів із Європейським Союзом матиме значення не лише для окремих експортерів. Від нього залежатиме здатність української економіки зберегти виробничий потенціал, залучати інвестиції та переходити до сучасних технологій. Саме тому питання CBAM має залишатися серед ключових пріоритетів економічної дипломатії та державної політики у сфері підтримки промисловості.