Відповідь Заходу путіну, поразка друзів РФ і візит Мерца: головне за вихідні

Минулими вихідними міжнародний порядок денний визначали події навколо України, посилення європейської підтримки та нові сигнали від західних партнерів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув до Києва з масштабною делегацією, оголосив про подальшу допомогу та закликав кремль припинити атаки. Паралельно американсько-український інвестиційний фонд відбудови уклав першу угоду у сфері критичних мінералів.

Водночас Сполучені Штати та росія, за повідомленнями західних медіа, обговорюють багатомільярдну угоду щодо активів нафтової компанії «Лукойл». У Європі тривали політичні процеси: у Німеччині зростав рейтинг ультраправої «Альтернативи для Німеччини», а в Латвії найбільше місць на парламентських виборах здобув блок проукраїнського прем’єра. Нові порушення повітряного простору російськими безпілотниками зафіксували у Молдові.

Візит Мерца до Києва та нова допомога Україні

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у неділю прибув до української столиці. Разом із ним до Києва приїхали міністерка економіки Катерина Райхе та керівники десяти компаній, які працюють в оборонному й енергетичному секторах. Такий склад делегації свідчить, що візит був присвячений не лише політичним консультаціям, а й поглибленню практичної співпраці між державами.

Під час перебування в Києві німецький канцлер розповів, що тричі чув сигнал повітряної тривоги. Водночас він зазначив, що йому не довелося шукати укриття. Мерц наголосив на тісній взаємодії між посольством Німеччини, українською владою та службами безпеки.

Із Києва канцлер звернувся безпосередньо до Владіміра путіна. Він закликав російського правителя припинити «безглузду війну», зупинити варварські атаки по мирному населенню та продемонструвати готовність до переговорів. За словами Мерца, Україна та її партнери готові обговорювати припинення війни, однак будь-який діалог неможливий на тлі продовження масованих ударів.

Окремою темою переговорів стали реформи в Україні. За даними західних джерел, німецька сторона очікує від українського уряду подальшого прогресу у зміцненні державних інституцій, боротьбі з корупцією та наближенні країни до європейських стандартів.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Німеччина підготувала для України пакет допомоги обсягом понад 1 млрд євро. Частину коштів спрямують на виробництво нових засобів протиповітряної оборони, зокрема перехоплювачів для боротьби з реактивними безпілотниками. Ще близько 350 млн євро передбачено на підтримку української енергетики.

Під час переговорів Україна та Німеччина також уклали низку оборонних та енергетичних домовленостей. Сторони готують окрему угоду щодо безпілотних систем, яка має посилити виробництво дронів і засобів протидії їм. Загальна вартість домовленостей між Києвом і Берліном, за словами Зеленського, перевищує 8,5 млрд євро.

Німеччина продовжує допомагати українським регіонам у підготовці до зими. Зокрема, Одещина отримала понад 23 тонни енергетичного обладнання. Йдеться про техніку, необхідну для відновлення та стабільної роботи критичної інфраструктури після російських обстрілів.

Захід не відступає, а співпраця у сфері ресурсів набирає обертів

Російські погрози на адресу іноземних дипломатів у Києві стали ще одним елементом тиску кремля на західні держави. Напередодні з’явилася інформація, що окремі дипломатичні представництва розглядають плани дій на випадок надзвичайних обставин. Водночас офіційного рішення про перенесення посольств зі столиці України не ухвалювали.

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що іноземні партнери не повідомляли про намір перемістити свої дипломатичні місії. У Європейському Союзі також наголосили: представництво ЄС продовжує працювати в Києві у звичайному режимі.

У Єврокомісії назвали погрози Москви спробою залякати Європу та змусити її скоротити підтримку України. Там підкреслили, що подібна риторика демонструє втрату самоконтролю кремлем, а не силу росії. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова запевнила, що посольства держав Євросоюзу залишаються у Києві. Про продовження роботи своїх дипломатичних представництв також заявили Польща та Естонія.

Важливою економічною новиною стало повідомлення про першу угоду спільного американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Проєкт у сфері критичних мінералів передбачає залучення приблизно 30 млн доларів до спільної інвестиційної платформи з українською компанією BGV Group.

На першому етапі фонд планує підтримувати гірничодобувні проєкти на ранніх стадіях у різних регіонах України. У центрі уваги перебуватимуть родовища рідкісноземельних елементів, урану, берилію та цирконію. Крім того, кілька нових проєктів мають сприяти відновленню енергетичних і теплових мереж, які зазнали значних пошкоджень через російські атаки напередодні опалювального сезону.

На цьому тлі стало відомо про переговори США та росії щодо можливої багатомільярдної угоди, пов’язаної з активами «Лукойлу». Деталі потенційної домовленості не розголошують, однак сама інформація викликала дискусії щодо майбутнього санкційної політики та економічних контактів із Москвою.

У Німеччині тим часом критикують рішення призначити колишнього канцлера Герхарда Шредера на керівну посаду в мережі гіпермаркетів, що працює в росії. Після початку повномасштабної війни Шредер не розірвав зв’язків із кремлем і продовжує виступати за відновлення енергетичної співпраці з росією. Подібну позицію займає і «Альтернатива для Німеччини», яка закликає скасувати санкції, повернутися до закупівлі російських енергоносіїв та відновити співпрацю з Москвою.

Вибори в Європі та російські безпілотники над Молдовою

У Латвії відбулися парламентські вибори. Найбільше місць здобув «Об’єднаний список», який очолює проукраїнський прем’єр-міністр Андріс Кулбергс. Після оголошення результатів він заявив про готовність формувати нову урядову коаліцію та продовжувати курс на підтримку України й зміцнення безпеки країни.

У Боснії та Герцеговині розпочалися загальні вибори. Тим часом у Німеччині ультраправа «Альтернатива для Німеччини» вперше досягла 30% підтримки на загальнонаціональному рівні. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр попередив, що поширення екстремістських поглядів і дезінформації створює загрозу для єдності німецького суспільства.

У Сполучених Штатах президент Дональд Трамп, за даними американських журналістів, розпорядився витратити 20 млн доларів на рекламну кампанію, яка позитивно висвітлює його діяльність. Напередодні проміжних виборів він також пообіцяв виплати для понад 20 млн літніх американців. У Словаччині прем’єр-міністр Роберт Фіцо скасував виступ на мітингу в Белграді на підтримку Александра Вучича. Причиною стало рішення лікаря, який порадив главі уряду утриматися від авіаперельотів.

У Молдові вранці 3 жовтня національна система моніторингу повітряного простору зафіксувала проліт кількох безпілотників. За даними військових, у проміжку між 7:45 та 8:00 повітряний простір країни перетнули п’ять безпілотних літальних апаратів. Згодом повідомили ще про один несанкціонований політ.

Інциденти відбулися на тлі масованих російських ударів по Україні. Сигнали про проліт безпілотників надходили з районів поблизу Крокмаза, Штефан-Воде, Делакеу, Пухеченів, Аненій Ной, Бозієнів, Хинчештів, Дубовки, Костянтинівки та Каушан.

Кишинів викликав представника російського посольства для пояснень через падіння уламків ракет і дронів. Повторне порушення повітряного простору сусідньої держави посилило занепокоєння молдовської влади щодо наслідків російської агресії проти України.

Паралельно у столиці Молдови другий день поспіль евакуювали людей з аеропорту через повідомлення про замінування. У Фінляндії також проводили масштабну операцію через невідомий предмет, виявлений у морі поблизу Гельсінкі.

Серед інших важливих подій вихідних — рішення Польщі та Румунії відмовитися від транзиту для експорту українського зерна, а також надання Україні 50 млн євро від Банку розвитку Ради Європи та Італії на компенсації за знищене житло. У США після рішення «Групи семи» відмовилися від заборони експорту дизельного пального.

У Португалії розслідують можливе використання Сполученими Штатами військової бази на Азорських островах у війні з Іраном. У Франції 24 школи були підпалені або розгромлені під час протестів. У сукупності ці події демонструють, що минулі вихідні стали черговим свідченням високої напруженості у Європі, де питання безпеки, підтримки України та протидії російському впливу залишаються головними.