В ООН назвали кількість жертв війни в Україні за вісім місяців

За перші вісім місяців 2026 року війна в Україні призвела до загибелі щонайменше 2 222 цивільних. Ще 13 058 людей дістали поранення. Такі дані наведені у звіті Управління ООН з прав людини, присвяченому наслідкам повномасштабної агресії для мирного населення.

Загалом у період із січня до серпня включно підтверджено щонайменше 15 280 цивільних жертв. Йдеться про людей, які загинули або були травмовані внаслідок ракетних ударів, атак безпілотників, артилерійських обстрілів, авіаційних бомбардувань та інших бойових дій.

В Організації Об’єднаних Націй наголошують, що реальна кількість постраждалих може бути більшою. Частину випадків неможливо оперативно підтвердити через активні бойові дії, тимчасову окупацію окремих територій, перебої зі зв’язком і складнощі з доступом до місць обстрілів. Тому наведені цифри є мінімально підтвердженими, а не остаточними.

Кількість цивільних жертв зростає

Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість загиблих і поранених цивільних в Україні збільшилася на 55%. Якщо порівнювати показники з першими вісьмома місяцями 2024 року, нинішня кількість жертв є більш ніж удвічі вищою.

Особливе занепокоєння викликає те, що лише за вісім місяців 2026 року кількість цивільних втрат уже перевищила показник, зафіксований за весь 2025 рік. Це свідчить про посилення інтенсивності атак і розширення їхньої географії. Удари регулярно відбуваються не лише поблизу лінії фронту, а й у великих містах та інших населених пунктах, розташованих далеко від бойових позицій.

Найбільш смертоносними місяцями 2026 року стали липень і серпень. У липні внаслідок російських атак загинули щонайменше 448 цивільних, а 2 675 людей були поранені. Сумарно за цей місяць було зафіксовано понад 3,1 тисячі загиблих і травмованих мирних жителів.

У серпні загинули 372 цивільні особи, ще 2 349 людей дістали поранення. Загальна кількість жертв за місяць сягнула щонайменше 2 721 людини. За даними ООН, серпень став другим за масштабом цивільних втрат місяцем у 2026 році після липня.

Які види зброї становили найбільшу небезпеку

Основною причиною цивільних жертв у серпні залишалися далекобійні російські атаки із застосуванням ракет і ударних безпілотників. На такі удари припало близько 47% усіх цивільних втрат за місяць. Унаслідок ракетних і дронових атак загинули щонайменше 194 людини, а ще 1 077 цивільних були поранені.

Значна частина цих атак припала на великі міста та регіони, які розташовані далеко від безпосередньої лінії фронту. Це вкотре демонструє, що відстань до бойових дій не гарантує безпеки для цивільного населення. Руйнування житлових будинків, медичних установ, підприємств і транспортної інфраструктури призводять не лише до людських жертв, а й до тривалих гуманітарних наслідків.

У прифронтових районах головною причиною загибелі та поранень цивільних у серпні стали короткодистанційні безпілотники. Такі дрони активно використовуються для атак на автомобілі, громадський транспорт, волонтерів, працівників критичної інфраструктури та людей, які намагаються дістатися безпечніших районів.

За місяць короткодистанційні дрони спричинили загибель 91 людини та поранення ще 727 цивільних. Таким чином, на цей вид озброєння припало приблизно 30% усіх цивільних жертв у серпні. Небезпека таких атак полягає у їхній раптовості, точності та можливості застосування безпосередньо поблизу житлових кварталів.

Постійні обстріли також ускладнюють роботу рятувальників, медиків і місцевої влади. У багатьох випадках фахівці змушені працювати під загрозою повторних ударів. Це збільшує час на евакуацію постраждалих і може впливати на кількість людей, яким вдається надати своєчасну допомогу.

Загальні втрати від початку повномасштабної війни

Станом на 23 вересня 2026 року Управління ООН з прав людини підтвердило загибель щонайменше 17 257 цивільних від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Серед загиблих були щонайменше 835 дітей.

За цей самий період поранення отримали щонайменше 53 693 цивільні особи. До загальної статистики входять люди, які постраждали внаслідок обстрілів, вибухів, мінування територій, атак безпілотників та інших пов’язаних із війною інцидентів.

Представники ООН заявляють, що війна входить у небезпечну нову фазу. На цьому тлі кількість атак і цивільних жертв продовжує зростати. Особливо вразливими залишаються діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю та мешканці населених пунктів, які розташовані поблизу фронту або регулярно зазнають масованих ударів.

Окрему загрозу становлять атаки на енергетичну інфраструктуру. Із наближенням зимового періоду пошкодження електростанцій, підстанцій, тепломереж і газових об’єктів може залишити мільйони українців без електроенергії, водопостачання та опалення. Навіть за відсутності безпосередніх поранень такі удари створюють небезпечні умови для життя, особливо в регіонах із низькими температурами.

Енергетичні об’єкти часто розташовані поблизу міст і селищ, тому їхнє пошкодження може мати подвійні наслідки: спричиняти безпосередні жертви серед цивільних і водночас позбавляти населення базових послуг. Відновлення інфраструктури потребує значного часу та ресурсів, а повторні атаки ускладнюють проведення ремонтних робіт.

Статистика ООН демонструє, що цивільне населення України й надалі залишається головною жертвою російських обстрілів. Зростання кількості загиблих і поранених у 2026 році підкреслює масштаб гуманітарної кризи та необхідність посилення захисту мирних жителів. Водночас остаточні дані про втрати можуть збільшитися після отримання доступу до територій, де наразі неможливо провести повну перевірку інформації.