Урядові сили Ємену відтіснили хуситів від нафтової протоки в Червоному морі

Бойові дії на заході Ємену загострилися поблизу Баб-ель-Мандебської протоки — одного з найважливіших морських проходів між Червоним морем та Аденською затокою. За даними урядових джерел, сили Ємену за підтримки Саудівської Аравії відтіснили загони хуситів із більшості позицій у районі узбережжя та наблизилися до міста Мокха. Водночас на інших ділянках фронту, зокрема поблизу Таїза, урядові підрозділи зіткнулися з серйозним опором і, за окремими повідомленнями, опинилися в частковому оточенні.

Розвиток подій має важливе значення не лише для внутрішнього конфлікту в Ємені. Через Баб-ель-Мандебську протоку проходять торговельні судна, танкери та інші вантажні кораблі, що прямують між Азією, Близьким Сходом, Європою та східним узбережжям Африки. Будь-яка зміна контролю над прилеглими районами може вплинути на безпеку мореплавства, вартість страхування та стабільність постачання енергоносіїв.

Урядові сили просунулися до Мокхи

Увечері 5 жовтня урядові війська, як повідомили співрозмовники, наблизилися до околиць Мокхи. Після цього підрозділи хуситів почали відходити в напрямку гірських районів. Представники Міністерства оборони Ємену заявили, що місто перейшло під контроль урядових сил, однак незалежно підтвердити всі деталі операції в умовах активних бойових дій складно.

Мокха розташована на узбережжі Червоного моря і має важливе стратегічне значення. Контроль над містом дає змогу впливати на пересування військ, постачання та використання прибережних маршрутів. Крім того, ця територія розташована неподалік від північного входу до Баб-ель-Мандебської протоки, через яку щодня проходить значна кількість комерційних суден.

За словами військових джерел, урядові підрозділи також зайняли кілька важливих позицій у районі Дубаб. Серед них називають злітно-посадкову смугу та прилеглі висоти поблизу виходу з протоки. Такі об’єкти можуть використовуватися для спостереження, розміщення засобів зв’язку, координації операцій і контролю над пересуванням сил супротивника.

Відтиснення хуситів від узбережжя потенційно зменшує їхні можливості для атак на морські цілі. Якщо урядові війська зможуть утримати захоплені райони, бойовикам буде складніше наближати озброєння до морського маршруту та організовувати запуски безпілотників безпосередньо з прибережної зони.

Водночас військові оглядачі застерігають від передчасних висновків. Навіть втрата частини узбережжя не означає повного припинення загрози для судноплавства. Хусити зберігають можливість використовувати інші ділянки берегової лінії, мобільні пускові установки, а також райони в глибині країни. Для атак можуть застосовуватися дрони, ракети та засоби розвідки, які складно повністю виявити й знищити.

Ситуація біля Таїза залишається напруженою

На іншій ділянці фронту урядові сили зіткнулися з проблемами поблизу міста Таїз. За словами п’яти військових джерел, хусити встановили контроль над частиною гірської дороги, яка має значення для переміщення військових підрозділів і доставки припасів. Через це урядові війська могли опинитися в умовах часткового оточення або втратити один із ключових шляхів сполучення.

Водночас один зі співрозмовників заперечив інформацію про повне перекриття дороги. Це свідчить про те, що ситуація на підступах до Таїза залишається динамічною, а сторони конфлікту подають різні оцінки перебігу операцій. Гірський рельєф ускладнює наступальні дії, обмежує використання бронетехніки та дає перевагу підрозділам, які добре орієнтуються на місцевості.

Таїз протягом тривалого часу є одним із головних осередків протистояння в Ємені. Місто має важливе транспортне та політичне значення, а контроль над дорогами навколо нього впливає на постачання як урядових сил, так і хуситів. Будь-яке просування однієї зі сторін у цьому районі може змінити баланс сил на центральному напрямку.

Для урядових військ одночасні операції біля Мокхи та Таїза створюють додаткове навантаження. Підрозділам необхідно утримувати прибережні позиції, захищати логістичні маршрути та не допустити контратак у гірських районах. Хусити, зі свого боку, можуть намагатися використати розосередження сил для ударів по тилових базах, дорогах і пунктах постачання.

Загроза для судноплавства та міжнародної торгівлі

Хусити атакують торговельні судна в Червоному морі з кінця 2023 року. Через ризик обстрілів і застосування безпілотників чимало міжнародних компаній почали змінювати маршрути та направляти кораблі навколо Африки. Такий обхід збільшує тривалість рейсів, витрати на паливо й оплату екіпажів, а також створює додаткове навантаження на порти та глобальні ланцюги постачання.

Особливу увагу привертають танкери, адже Червоне море є частиною маршруту транспортування нафти та нафтопродуктів. Навіть обмежене зниження інтенсивності руху через Баб-ель-Мандеб може вплинути на терміни доставки енергоносіїв і коливання цін на світових ринках. Зростання ризиків також підвищує страхові платежі для судновласників, що зрештою може позначатися на вартості товарів для споживачів.

Ситуація ускладнюється ширшим регіональним протистоянням. Хусити отримують підтримку від Ірану, а їхні заяви та військові дії пов’язують із конфліктами на Близькому Сході. Окремо бойовики погрожували атаками на повітряний рух над Саудівською Аравією, що розширює потенційну зону небезпеки далеко за межі безпосередньої лінії фронту в Ємені.

На тлі бойових дій загострилася й ситуація навколо Ормузької протоки. Від початку конфлікту Тегеран фактично обмежив рух через цей стратегічний маршрут, а у квітні президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон може самостійно заблокувати Ормузьку протоку. Такий сценарій створює додаткові ризики для світових поставок нафти, оскільки через Ормуз проходить значна частина експорту енергоносіїв із країн Перської затоки.

Переговори між Вашингтоном і Тегераном поки не принесли остаточного результату. Іран закликав Сполучені Штати повернутися до дипломатичного діалогу, тоді як посередники з Катару та Пакистану намагаються сприяти укладенню домовленостей. Однак відсутність узгодженого рішення зберігає ризик нової ескалації, яка може безпосередньо позначитися на безпеці Червоного моря.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть урядові сили закріпитися в районі Мокхи, Дубаба та на прилеглих висотах. Якщо їм вдасться утримати позиції й перерізати ключові маршрути постачання хуситів, загроза для морського руху може тимчасово зменшитися. Проте без політичного врегулювання та стабільного контролю над усім узбережжям повністю усунути ризик атак на судна буде складно.